Вчасно надана перша медична допомога - це шанс на життя

Здоровий спосіб життя  

26 серпня, 2020 17:03

4784

Здоровий спосіб життя  

26 серпня, 2020 17:03

4784

Міжнародний день надання першої медичної допомоги

Всесвітній день надання першої медичної допомоги проводиться щорічно в другу суботу вересня.  Цьогоріч цей день припав на 12 вересня.

Ініціатором його проведення виступають національні організації - члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Термін "перша допомога" - це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. 

Перша допомога не завжди виконується медичним персоналом. У надзвичайних ситуаціях звичайні люди часто повинні виконувати першу допомогу, щоб врятувати комусь життя.

Тому, дуже важливо, щоб кожна людина володіла найпростішими навиками першої допомоги.

Універсальний алгоритм дій включає наступне:

1.                     Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

2.                     Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

3.                     За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

4.                     Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх:

Серед причин втрати крові розрізняють зовнішню кровотечу, яку добре видно, та внутрішню, яку інколи важко виявити. Це можуть бути незначні порізи або масивні кровотечі, у результаті яких людина може померти за кілька хвилин.

Кровоносна система за звичайних обставин є замкнутою, але крововтрата через внутрішнє або зовнішнє пошкодження спричиняє зниження загального об’єму крові в судинах до такого рівня, що серце не може працювати ефективно. Щоби компенсувати втрату рідини та підтримувати тиск у судинах, серце починає перекачувати кров швидше. Однак продовження кровотечі зрештою призводить до того, що серце повністю перестає перекачувати кров і настає його зупинка.

Зовнішню кровотечу зазвичай легко виявити, тому що видно кров, яка витікає з судин постраждалого назовні. При внутрішній кровотечі кров також витікає із судин, але, як правило, її не видно. Тим не менш, ви можете побачити ознаки внутрішньої крововтрати, такі як синці, набряк і ущільнення в ураженій області. Якщо постраждалий знаходиться у свідомості, він може повідомити про сильний біль у певній  ділянці. Незалежно від того зовнішня кровотеча чи внутрішня, якщо вона залишається без уваги, то неминуче призведе до настання шоку, зупинки серця і смерті.

Характеристики зовнішньої кровотечі

Існує три типи зовнішньої кровотечі: капілярна, венозна та артеріальна. Найпоширенішою є капілярна кровотеча. При капілярній кровотечі кров темно-червоного кольору й сочиться (як із порізаного пальця). Ви можете зупинити капілярну кровотечу, просто притиснувши місце поранення.

Наступним поширеним видом кровотечі є венозна кровотеча, яка характеризується постійним (без пульсації) витіканням крові темнішого кольору (через низький вміст кисню). З огляду на менший тиск у венах, більшість венозної крові не витікає струменем і її легше зупинити; проте кровотеча із великої вени може бути масивною й загрожувати життю. Для зупинки венозної кровотечі застосовуйте прямий тиск на місце поранення принаймні протягом 5 хвилин.

Найсерйознішим видом кровотечі є артеріальна кровотеча. Артеріальна кров яскраво червоного кольору (з високим вмістом кисню) і б’є струменем або інтенсивно витікає з рани з кожним ударом серця. Кров’яний тиск в артеріях вищий, ніж у капілярах чи венах, і залишена без уваги артеріальна кровотеча може призвести до смерті від крововтрати за короткий період часу. Зі зменшенням об’єму крові, що циркулює в організмі, знижується і артеріальний тиск пораненого, а отже й інтенсивність артеріальної кровотечі. Для її зупинки прямо натисніть на місце кровотечі з такою силою, щоби припинилося витікання крові й не відпускайте, поки не приїде екстрена медична допомога. Якщо у вас є джгут, накладіть його між серцем і місцем артеріальної кровотечі. Оскільки багато травмованих швидко помирають від шоку в результаті крововтрати, надзвичайно важливо, щоби люди поруч швидко могли зупинити, бодай тимчасово, зовнішню кровотечу.

Сама по собі кровотеча має здатність зупинятися досить швидко протягом приблизно 10 хвилин завдяки внутрішнім механізмам і впливу повітря. Якщо людина порізалася, з пошкодженої судини кров витікає досить швидко. Згодом після цього розрізані кінці судини починають звужуватися, зменшуючи інтенсивність кровотечі. Далі утворюється кров’яний згусток, який закупорює місце поранення судини і «пломбує» її пошкоджені частини. Цей процес називається згортанням, або коагуляцією. Якщо згусток не утвориться — кровотеча ніколи не припиниться, якщо тільки пошкоджену судину повністю не відрізано від судинного русла. Венозна й капілярна кров мають більшу здатність до згортання, ніж артеріальна.

Незважаючи на ефективність системи згортання крові, за певних умов вона може вийти з ладу. Рухи тіла, лікарські препарати, зняття пов’язок, чинники зовнішнього середовища або температура тіла зазвичай впливають на фактори згортання крові. Наприклад, такі препарати, як аспірин, перешкоджають нормальному згортанню крові. При серйозних травмах пошкодження судини буває настільки великим, що згусток не зможе повністю «запломбувати» отвір. Іноді поранення зазнає тільки частина стінки судини, що перешкоджає її стисканню. У цих випадках кровотеча буде продовжуватися, якщо її не зупинити зовнішніми засобами. Іноді крововтрата відбувається дуже швидко, і пацієнт може померти до того, як спрацює власний захист організму, наприклад, система згортання крові.

Неконтрольована кровотеча при травмі посідає перше місце серед причин смертності, яким можна запобігти. Втрата 50% об’єму крові без вчасної зупинки зазвичай є фатальною для людини й може розвинутись протягом декількох хвилин. 20% померлих від травматичних ушкоджень могли б вижити завдяки швидкій зупинці кровотечі.

Оскільки у більшості випадків життя людини залежить від готовності і дій перших на місці події — випадкових  перехожих, близьких, рідних, колег, будь-кого, хто опиниться поруч із травмованим, — важливо вчасно виявити кровотечу, зрозуміти чи загрожує вона життю людини, та, власне, зупинити її. І чим більша кількість людей умітимуть зупиняти кровотечі, тим більші шанси пораненого на виживання.

5.                     Забезпечити прохідність дихальних шляхів.     

Забезпечення прохідності дихальних шляхів є ключовим елементом надання домедичної допомоги і здійснюється перед визначенням наявності дихання. Дихання ми визначаємо шляхом прикладання власного вуха до дихальних шляхів постраждалого з метою почути шум видихуваного повітря, краєм зору побачити рухи грудної клітки та відчути тепло і вологість видихуваного повітря.

Звичайно, якщо дихальні шляхи будуть непрохідними, ви об’єктивно не встановите наявність або відсутність дихання. Тому універсальний алгоритм домедичної допомоги вимагає перед визначенням дихання забезпечити прохідність дихальних шляхів. Що ж може стати на перешкоді повітря при вдиху і видиху?

По-перше, якщо постраждалий непритомний і лежить на спині, під впливом сили земного тяжіння в нього зміщуватимуться м’язи язика назад і перекриватимуть вхід у дихальне горло.

По-друге, перешкодою на шляху руху повітря під час дихання можуть стати сторонні предмети, які потрапили в дихальне горло під час вдиху (їжа, дрібні іграшки, монети, цукерки, жувальна гумка тощо).

По-третє, у непритомних осіб часто виникає блювання, тому непрохідність дихальних шляхів може бути викликана блювотними масами.

По-четверте, у постраждалого, який потонув, у дихальні шляхи потрапляє вода, намул, водорості.

Також перешкоджати диханню можуть фрагменти травмованих м'яких тканин ротової порожнини й глотки, уламки нижньої та верхньої щелепи.

Тому під час первинного обстеження після проведення контролю кровотечі та (за наявності) її усунення, ви маєте забезпечити постраждалому прохідність верхніх дихальних шляхів. Якщо постраждалий лежить на спині, розкрийте йому рот і здійсніть туалет ротової порожнини. Видаліть пальцем, обмотаним носовою хустинкою чи бинтом, помітні сторонні предмети, кров'яні згустки, слиз, блювотні маси.

За наявності сторонньої рідини (кров, вода) одночасно голову і тулуб поверніть у правий чи лівий бік, відтягуючи вказівним пальцем кут рота вниз, що полегшує самостійне витікання рідини з ротової порожнини.

Для часткового закриття верхніх дихальних шляхів язиком, що запав, чи стороннім тілом характерним є шумне дихання з підсиленням звуку під час вдиху.

За повної непрохідності дихальних шляхів, яка щойно виникла, під час кожної спроби зробити вдих втягуються м’язи шиї, міжребер’я та черевна стінка, однак дихальні шуми не прослуховуються і не відчувається рух повітря.

Після огляду ротової порожнини та її очищення в постраждалого без підозри на травму голови й шиї закиньте голову назад і підійміть підборіддя. За цих умов язик перестає закривати вхід у дихальне горло, пропускаючи повітря.

6.                     Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Циркуляція — відновлення кровопостачання компресією грудної клітки.

 - Покладіть постраждалого або постраждалу на спину на тверду поверхню.

- Опустіться на коліна біля шиї та плечей постраждалого.

- Звільніть передню грудну стінку від одягу.

- Поставте тильну частину однієї долоні на середину грудної клітки пацієнта рівно між сосками. Іншу свою руку поставте зверху на першу. Тримайте лікті прямо, а плечі мають бути розташованими прямо над долонями.

- Використовуйте вагу верхньої половини Вашого тіла, не тільки силу рук, при надавлюванні точно вниз, глибина компресії грудної клітки має бути близько 5 см. Робіть інтенсивні компресійні рухи з частотою, близько 100 разів на хвилину.

Примітка!!! Якщо Ви не були треновані в наданні серцево-легеневої реанімації, продовжуйте робити компресію грудної клітки, поки у постраждалого не з'являться ознаки рухів, або не надійде кваліфікована медична допомога.

7.                     Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

8.                     Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Вміння надати першу медичну допомогу постраждалому – це шанс на життя!