Як проявляється целіакія у дітей: основні ознаки захворювання

Здoров'я дитини

05 вересня, 2026 19:57

2971

Наталія Холявицька

Здoров'я дитини

05 вересня, 2026 19:57

2971

Наталія Холявицька

Целіакія - це хронічне аутоімунне захворювання, за якого вживання глютену провокує запальний процес та пошкодження слизової оболонки тонкої кишки. Глютен міститься насамперед у пшениці, житі та ячмені.

У дітей захворювання може проявлятися не лише проблемами з травленням. Іноді основними ознаками стають недостатній набір ваги, відставання в рості, анемія або постійна втомлюваність. Тому порушення не завжди вдається виявити лише за характерними кишковими симптомами.

Основні причини

Целіакія розвивається у людей із генетичною схильністю. Однак сама наявність відповідних генів не означає, що дитина обов'язково захворіє.

Після вживання глютену імунна система помилково атакує власні тканини тонкої кишки. Внаслідок цього пошкоджуються кишкові ворсинки, які відповідають за всмоктування поживних речовин.

Через порушення всмоктування організм дитини може отримувати недостатню кількість заліза, фолієвої кислоти, кальцію, вітаміну D та інших поживних речовин.

Характерні ознаки

Симптоми можуть суттєво відрізнятися залежно від віку дитини та вираженості захворювання.

У маленьких дітей після введення в раціон продуктів із глютеном можуть з'явитися:

• хронічна або періодична діарея;
• здуття живота;
• біль у животі;
• нудота або блювання;
• зниження апетиту;
• недостатній набір ваги;
• уповільнення росту;
• підвищена дратівливість або втомлюваність.

Стілець при целіакії може бути об'ємним, жирним та мати неприємний запах через порушення всмоктування поживних речовин.

Зауважимо, що відсутність діареї не виключає целіакію.

У деяких дітей переважають закрепи, здуття, періодичний біль у животі або взагалі відсутні виражені кишкові симптоми.

Захворювання також може проявлятися низьким зростом, недостатньою масою тіла, затримкою статевого дозрівання, дефіцитом заліза або зниженням щільності кісткової тканини.

Саме тому при незрозумілих порушеннях росту чи розвитку лікар може рекомендувати обстеження на целіакію.

У старших дітей захворювання іноді проявляється менш очевидно. Наприклад, дитина може скаржитися на постійну втому, головний біль, біль у животі або мати залізодефіцитну анемію, яка погано піддається лікуванню.

Діагностика та тактика лікування

Першим етапом зазвичай є аналізи крові на антитіла, зокрема антитіла до тканинної трансглутамінази класу IgA разом із визначенням загального IgA. У медичному маркеті ITMED представлений широкий асортимент медичного обладнання та товарів для закладів охорони здоров'я - від діагностичних приладів та лабораторного оснащення до виробів для щоденного догляду за пацієнтами.

Якщо результати викликають підозру на целіакію, дитину направляють до дитячого гастроентеролога для подальшого обстеження.

У певних ситуаціях для підтвердження діагнозу може знадобитися ендоскопічне дослідження з біопсією тонкої кишки. Водночас у дітей із типовими симптомами та достатньо високими показниками специфічних антитіл у деяких випадках діагноз може бути встановлений без біопсії - відповідно до спеціальних педіатричних критеріїв.

Не варто самостійно переходити на безглютенову дієту до завершення діагностики, якщо лікар не рекомендував цього з конкретної причини.

Виключення глютену може знизити рівень антитіл й змінити стан слизової кишківника. Через це результати обстежень можуть стати менш інформативними. Тому при підозрі на целіакію спочатку бажано пройти необхідні аналізи, а вже після встановлення діагнозу разом із лікарем визначити подальше харчування.

Основним та фактично єдиним ефективним методом лікування є сувора довічна безглютенова дієта.

Із раціону необхідно виключити продукти, що містять пшеницю, жито та ячмінь. При цьому важливо враховувати не лише очевидні джерела глютену, а й продукти, до складу яких він може входити як інгредієнт.

Окреме значення має уникнення перехресного забруднення. Навіть невеликі кількості глютену можуть бути небезпечними для людини з целіакією, тому важливо правильно організувати приготування та зберігання їжі.

Раціон дитини має залишатися повноцінним й різноманітним. Після встановлення діагнозу лікар може додатково перевірити рівень заліза, фолатів, вітаміну B12, вітаміну D та інших показників і за необхідності призначити добавки.

 Пам’ятайте,целіакія не є тимчасовою непереносимістю, яку дитина може просто «перерости».

Навіть якщо після виключення глютену симптоми повністю зникають, це не означає, що захворювання минуло. Безглютенову дієту необхідно дотримуватися постійно.

Регулярне спостереження у лікаря допомагає контролювати стан дитини, оцінювати її ріст і розвиток та стежити за можливими дефіцитами поживних речовин.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Батькам варто проконсультуватися з педіатром або дитячим гастроентерологом, якщо у дитини тривалий час спостерігаються проблеми з травленням, недостатній набір ваги або зросту, незрозуміла анемія, хронічна втомлюваність чи повторний біль у животі.

Особливої уваги потребують діти, які мають близьких родичів із целіакією або інші аутоімунні захворювання.

Не варто самостійно ставити дитині діагноз за симптомами та без консультації лікаря призначати сувору безглютенову дієту. Правильна послідовність обстежень має значення для достовірності результатів.