Стриктура уретри: основні симптоми та методи лікування звуження

Урологія

13 березня, 2024 01:24

1806

Урологія

13 березня, 2024 01:24

1806

Нагадаємо, що уретра являє собою трубку, функція якої полягає в транспортуванні сечі з сечового міхура. В нормі уретра достатньо широка аби виконувати своє основне завдання, аби сеча вільно витікала. Однак при впливі певних факторів вона може звужуватися, спричиняючи ряд ускладнень.

За статистичними даними більшість випадків припадає саме на чоловічу стать.

Основні причини

У більшості випадків причинами стриктури уретри є запальний процес або наявність рубцевої тканини.

Також спровокувати порушення може травма (переважно завдання удару по мошонці), введення сечового катетера на тривалій основі, перелом кісток таза, перенесене оперативне втручання на простаті, гіперплазія передміхурової залози.

Більш рідше звуження уретри може бути викликано інфекцією сечовивідних шляхів або, що передається статевим шляхом, новоутворенням поблизу уретри.

Характерні ознаки

1. Больові відчуття внизу живота, печіння, насамперед під час сечовипускання.

2. Слабкий потік сечі або зменшення її об’єму.

3. Часті позиви до сечовипускання.

4. Відчуття неповного спорожнення сечового міхура після сечовипускання.

5. Нетримання сечі.

6. Сеча стає темного кольору, також може бути з домішками крові (в тому числі й у спермі).

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі аналізу даних анамнезу та проведенні фізикального огляду (перевірка на наявність виділень та набряку, гіперемії).

Додатково з метою підтвердження діагнозу лікар може запропонувати декілька діагностичних тестів, серед яких лабораторні дослідження крові та сечі, цистоскопія, УЗД, МРТ.

Тактика лікування обиратиметься залежно від перебігу захворювання. На початковому етапі лікування можливе проведення розширення уретри з допомогою спеціальних інструментів – розширювачів. Ця амбулаторна процедура може бути вибором для терапії рецидивуючих стриктур уретри.

Більш рідшим варіантом є використання сечового катетера. Але у цьому випадку враховуються ризики, насамперед можливої інфекції сечовивідних шляхів чи подразнення сечового міхура.

Види оперативного втручання передбачатимуть проведення відкритої уретропластики (при більш тривалих та серйозних стриктур) з наступним видаленням ураженої тканини й реконструкцією уретри та лапароскопічної уретротомії. Також при тяжкому перебігу пацієнтові може знадобитися повна процедура відведення сечі, коли потік сечі потрапляє до отвору в черевній порожнині.

Неможливо на 100% запобігти проблемі, однак варто враховувати ймовірні фактори ризику. Наприклад, уникання травм, запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом (використання бар’єрних методів контрацепцій).

Головне в успішному лікуванні це своєчасно звернутися за консультацією до лікаря при появі ознак захворювання.