Юрій Довгий: Заглушити фантомний біль

Наркологія

24 июня, 2026 14:22

192

Наркологія

24 июня, 2026 14:22

192

«Алкоголь, наркотики та ставки сьогодні стали сурогатним анальгетиком для психіки, виснаженої стресом»

У тилових містах України зовні все може здаватися звичним: працюють кафе, світяться екрани смартфонів, шумлять вулиці. Але за цією видимою буденністю формується інший, менш помітний фронт — боротьба за психічне виживання.

Тисячі українців сьогодні живуть у стані хронічного внутрішнього напруження, тривоги, безсоння, панічних атак і посттравматичного стресового розладу. Коли біль стає нестерпним, людина часто шукає найшвидший і найдоступніший спосіб «вимкнути» його — алкоголь, аптечні препарати, синтетичні наркотики або онлайн-казино.

Залежність воєнного часу безжальна. Вона може торкнутися не лише соціально вразливих людей, а й тих, хто до 2022 року мав стабільне життя, успішну роботу, родину, бізнес і чіткі плани на майбутнє.

Як зрозуміти, що близька людина намагається «залити» або «заграти» внутрішній біль? Чому звичні методи кодування вже не дають очікуваного результату? І як лікувати тіло, коли першопричина залежності часто лежить у травмованій психіці?

Про це ми говоримо з головним лікарем одеської наркологічної клініки «Доктор Благо Плюс» Юрієм Володимировичем Довгим.

Лінія фронту в голові

Юрію Володимировичу, у вступі ми назвали алкоголь і ставки “сурогатним анальгетиком”. Як це виглядає на практиці? Що відбувається з людиною з ПТСР, коли вона розуміє: “Без чарки я сьогодні не засну” або коли рука сама тягнеться відкрити застосунок онлайн-казино?

Уявіть, що всередині людини з посттравматичним стресовим розладом постійно звучить сирена повітряної тривоги. Фізично вона може перебувати у безпечній кімнаті, але її мозок продовжує працювати так, ніби небезпека триває просто зараз: «Ми на війні, нас можуть убити».

Нервова система виснажена. Людина не може нормально спати, її тіло перебуває у постійній напрузі, можуть виникати тремтіння, панічні атаки, нав’язливі спогади, флешбеки, нічні кошмари.

І саме в цей момент з’являються так звані «анальгетики».

Алкоголь діє як грубий вимикач. Людина випиває — і на кілька годин ця внутрішня сирена ніби стихає. Вона може вперше за довгий час заснути або хоча б на короткий період не відчувати напруги.

Азартні ігри та ставки працюють інакше. На тлі хронічного стресу звичайне життя часто здається людині сірим, порожнім, емоційно неживим. А гра дає різкий сплеск емоцій. Коли людина дивиться в екран телефону, бачить слоти, ставки, швидку зміну картинок, вона входить у своєрідний транс. У цей момент для неї ніби перестають існувати війна, страх, біль, втрати, борги, тривога за майбутнє.

Де проходить межа між “зняв стрес” і “захворів”?

Межа досить чітка. Разове зняття стресу — це епізод. Людина пережила важкий день, випила келих, переключилася, а наступного дня повернулася до нормального життя.

Клінічна залежність починається тоді, коли це стає системою. Коли людина вже не може прожити день без алкоголю, наркотичної речовини, аптечного препарату або гри.

Доза поступово зростає. Раніше для сну вистачало однієї чарки, потім потрібна пляшка. Мозок звикає, і стара доза вже не дає того ефекту.

Без цих «анальгетиків» біль повертається ще сильніше. Внутрішня сирена починає звучати в рази гучніше: повертаються паніка, безсоння, кошмари, тривожні думки.

Коли алкоголь, наркотики або гра стають єдиним способом не зламатися під тиском стресу — це вже не побутова проблема, а серйозне захворювання. І лікувати потрібно не лише саму залежність від алкоголізму, а й ту внутрішню травму, яка її підтримує.

Новий портрет пацієнта

Існує стереотип, що пацієнти наркологічних клінік — це люди, які “опустилися”. Хто сьогодні потрапляє до палат “Доктор Благо Плюс”? Чи правда, що війна стерла соціальні межі, і серед пацієнтів усе частіше є підприємці, волонтери, айтішники, військові — люди, які до 2022 року були стабільними та успішними?

Раніше справді існував стійкий стереотип: алкоголік або наркозалежна людина — це обов’язково маргінал, безробітний, людина з повністю зруйнованим соціальним життям. Сьогодні цей стереотип не відповідає реальності.

Сучасний пацієнт клініки «Доктор Благо Плюс» — це зріз нашого суспільства.

До нас звертаються успішні підприємці, волонтери, IT-фахівці, військові, які пройшли через важкий бойовий досвід, жінки, які втратили дім або близьких. Це люди, які до повномасштабної війни мали стабільне життя, роботу, родини, плани, соціальний статус.

У багатьох із них сильний характер і висока відповідальність. Але людська психіка має межу витривалості.

Вони не шукають «кайфу». Дуже часто вони просто намагаються витримати те, що їхня нервова система вже не може переносити у тверезому стані. Це не питання слабкої волі. Це питання глибокого виснаження, психотравми та втрати внутрішнього ресурсу.

З якими речовинами сьогодні найчастіше доводиться працювати лікарям в Одесі? Це алкоголь, класичні наркотики чи хвиля “дизайнерської синтетики” з Telegram-каналів?

Якщо говорити умовно, ми працюємо на двох основних фронтах.

Перший — алкоголізм. Алкоголь залишається найпоширенішим, найдоступнішим і соціально найбільш прийнятним способом «забутися». Людина може починати з того, що нібито лікує безсоння, знімає тремтіння, заспокоюється після чергового вибуху або тривожної новини. Але через кілька місяців ми вже бачимо сформовану фізичну залежність, ураження печінки, серцево-судинної системи, нервової системи.

Другий фронт — так звані «дизайнерські наркотики»: «солі», «спайси» та інші синтетичні речовини, які активно поширюються через Telegram-канали. Вони дешеві, доступні, їх легко отримати через «закладки». І це один із найнебезпечніших викликів сучасної наркології.

Підступність цих речовин у тому, що вони дуже швидко вражають мозок. Якщо деякі «класичні» наркотики могли руйнувати тіло й особистість роками, то сучасна синтетика здатна зруйнувати психіку буквально за кілька місяців.

Пацієнт може швидко входити у психоз. З’являються тяжка параноя, галюцинації, агресія, порушення мислення, втрата зв’язку з реальністю. І в таких ситуаціях ідеться вже не лише про лікування наркотичної залежності, а про невідкладну психіатричну та наркологічну допомогу.

Безкровний ворог — лудоманія

Ігрова залежність на тлі ПТСР — тема табуйована. Людина не пахне перегаром, не виносить речі з дому принаймні спочатку, вона просто “залипає” в телефоні. Чому під час кризи ставки та онлайн-казино набули такої сили? Це спроба виграти гроші чи спосіб відключити мозок від реальності?

Лудоманія на тлі ПТСР — один із найпідступніших і найкраще замаскованих варіантів залежності.

Ви маєте рацію: від гравця не пахне алкоголем, у нього немає очевидних зовнішніх ознак наркотичного сп’яніння, він може не хитатися, не поводитися дивно на перший погляд. Він просто сидить із телефоном. Родина може думати: «Читає новини», а в цей час усередині людини вже розгортається катастрофа.

Чому під час війни онлайн-казино і ставки так різко посилили свій вплив?

Тут поєднуються дві причини: ілюзія легких грошей і гостра потреба втекти від реальності.

Але головне часто навіть не гроші. На тлі хронічного стресу, тривоги та ПТСР нервова система людини виснажується. Звичайні речі перестають приносити радість. Не тішить гарна погода, спілкування з родиною, улюблений фільм, відпочинок. Усе здається сірим, порожнім, емоційно мертвим.

І тут вмикається гра. Яскраві зображення, миготіння слотів, швидкі ставки, очікування результату — усе це дає потужний дофаміновий сплеск. Мозок входить у так званий ігровий транс і фактично відключається від зовнішнього світу.

Поки людина в грі, для неї ніби не існує війни, втрат, боргів, страху перед майбутнім. Саме тому залежність від азартних ігор може розвиватися дуже швидко і залишатися непомітною для близьких до моменту серйозних фінансових або психологічних наслідків.

Наскільки складно лікувати лудоманію, якщо фізичної хімічної залежності немає?

Лікувати лудоманію дуже складно саме через відсутність очевидної фізичної «ломки».

При алкоголізмі ми можемо провести медикаментозну детоксикацію, стабілізувати стан, призначити препарати, які зменшують потяг до алкоголю або блокують його дію.

А як забрати у сучасної людини телефон? Це майже неможливо. У телефоні робота, зв’язок із близькими, банківські картки, документи, соціальне життя. Спокуса завжди поруч — буквально в кишені, на відстані одного кліка.

Оскільки фізичної абстиненції тут може не бути, основна проблема розташована в психіці. Мозок пацієнта розучився отримувати задоволення від чогось, окрім гри.

Тому в нашій клініці ми лікуємо не лише сам факт того, що людина грає. Ми працюємо з внутрішньою порожнечею, болем, тривогою, травматичним досвідом, які вона намагається заглушити грою.

Фактично ми допомагаємо мозку заново навчитися отримувати радість від реального життя, відновлювати здорові способи регуляції емоцій і справлятися зі стресом без екрана онлайн-казино.

Перезбирання людини. Специфіка лікування в «Доктор Благо Плюс»

Раніше було поширено “прокапатися”, закодуватися “торпедою” і жити далі. Зараз це вже не дає колишнього ефекту. Як ваша клініка лікує залежності в умовах воєнного стресу?

Стара схема «крапельниця — укол — торпеда» в умовах війни значною мірою втратила ефективність.Раніше після лікування людина поверталася у більш-менш стабільне, передбачуване життя. Вона виходила з клініки в середовище, де було менше гострих тригерів.

А куди вона повертається сьогодні? Людина може вийти за ворота клініки — і в цей самий день почути вибух, побачити новини про обстріл, пережити повітряну тривогу, втрату, страх за близьких. Такий рівень стресу може пробити будь-який психологічний блок, побудований лише на страху перед наслідками. У результаті людина зривається, і часто цей зрив буває значно важчим.

Тому ми працюємо комплексно. Спочатку стабілізуємо фізичний стан: знімаємо інтоксикацію, нормалізуємо сон, зменшуємо тривогу, відновлюємо роботу організму настільки, наскільки це можливо на першому етапі. Коли пацієнт починає спати, мислити ясніше і може адекватно спілкуватися, підключаються психологи та психотерапевтична робота.

Ми працюємо не лише із залежністю як такою. Ми працюємо з ПТСР, із болем, який людина заливала алкоголем або загравала в казино. Використовуємо методики роботи з травмою, навчаємо пацієнта розпізнавати тригери, реагувати на стрес без автоматичного повернення до пляшки, наркотиків або гри.

По суті, ми даємо людині нові інструменти психологічної самооборони.

Скільки часу реально потрібно, щоб повернути людину до соціального життя, і як запобігти зривам?

Ми не обіцяємо пацієнтам «чарівну таблетку» або диво за три дні. Наркологія — це не швидкий ремонт техніки. Це лікування складного хронічного захворювання, яке зачіпає тіло, психіку, поведінку, сімейну систему і спосіб життя.

Базовий курс стаціонарного лікування зазвичай триває 2–3 тижні. За цей час ми стабілізуємо фізичний стан, знімаємо гострий потяг, нормалізуємо сон, зменшуємо тривогу, починаємо психологічну роботу і формуємо перший фундамент для подальшого відновлення.

Людина виходить із клініки не просто «прокапаною», а з розумінням, що з нею відбувається, які механізми запускають залежність, які ризики зриву існують і що потрібно робити далі.

Але дуже важливо розуміти: 2–3 тижні — це старт. Для стійкої ремісії потрібна подальша робота: амбулаторна підтримка, психотерапія, участь родини, зміна середовища, контроль тригерів і формування нових навичок життя без залежності.

Інструкція для виживання родини

Головне питання від тисяч українських матерів, дружин і близьких: що робити, якщо рідна людина замикається в собі й починає методично себе знищувати? Як із нею говорити, щоб не спровокувати агресію? І в який момент потрібно звертатися до клініки?

Якщо близька людина замикається в собі й руйнує своє життя алкоголем, наркотиками, аптечними препаратами або грою, насамперед потрібно відмовитися від звинувачень і прокурорського тону.

Фрази на кшталт «ти руйнуєш сім’ю», «візьми себе в руки», «у тебе немає сили волі» зазвичай не допомагають. Вони лише посилюють сором, провину, агресію або бажання ще більше закритися.

Говорити потрібно спокійно, конкретно і без приниження. Не «ти поганий», а «я бачу, що тобі погано, і я бачу, що алкоголь / гра / речовини вже руйнують твоє життя. Я готовий допомогти тобі лікуватися, але не готовий підтримувати хворобу».

При цьому дуже важливо припинити рятувати людину від наслідків її залежності. Не потрібно оплачувати ігрові борги, вигадувати виправдання перед роботодавцем, приховувати проблему від усіх, ховати пляшки або намагатися контролювати кожен крок.

Поки людина не зіткнеться з реальними наслідками хвороби, у неї часто не з’являється мотивації щось змінювати.

Але є ситуації, коли чекати вже не можна.

Якщо запій триває кілька днів, якщо людина виносить речі з дому, якщо з’являються агресія, суїцидальні висловлювання, параноя, галюцинації, ознаки психозу після синтетичних наркотиків — час розмов минув. Потрібно негайно звертатися до спеціалістів, бо йдеться про життя і безпеку.

Не варто чекати, доки станеться непоправне. І не потрібно намагатися винести цей тягар самотужки.

Навіть якщо близька людина категорично відмовляється від допомоги, перший крок можуть зробити родичі. Варто звернутися до клініки «Доктор Благо Плюс» на консультацію для сім’ї. Спеціалісти пояснять, як правильно діяти, як говорити з пацієнтом, як не посилити опір і як поступово підвести людину до лікування.

Епілог

Після розмови з Юрієм Довгим стає зрозуміло: залежності воєнного часу — це не історія про слабку волю. Дуже часто це крик про допомогу.

У країні, де мільйони людей живуть у режимі постійного психологічного перенавантаження, осуд — найпростіша, але найменш ефективна реакція.

Головний висновок цієї розмови одночасно лякає і дає надію: зламатися може кожен, навіть дуже сильна людина. Але якщо родина не заплющує очі на проблему, якщо залежність вчасно розпізнають, якщо поруч є фахівці, які працюють не лише з тілом, а й із травмою, — шанс повернути людину до життя є.