ОЗНАКИ ТА ПРИЧИНИ ПОГІРШЕННЯ НЮХУ

Нюх та смак належать до основних органів чуття людини. Саме через них ми сприймаємо навколишнє середовище, покращуємо чи пригнічуємо свій настрій та працездатність, одержуємо естетичну насолоду. Однак трапляються розлади, які в сучасному світі стають доволі частим явищами та суттєво впливають на якість життя, створюють дискомфорт і є першим сигналом щодо серйозних захворювань.

Людський нюх залежить від функціонування нюхового та трійчастого нерва. Якісні відчуття запаху (запах троянди, лимона чи трави) опосередковуються нюховим нервом, а соматосенсорні одоранти (тепло, прохолода, різкість та подразненя) – другою і третьою гілками трійчастого нерва. Рецептори запаху розміщені всередині нюхового нейроепітелію, розташованого у верхніх відділах носової порожнини. Коли запах потрапляє до носа, він проходить до носового склепіння і розчиняється у слизовій оболонці, щоб стимулювати нюхові рецептори. Важливою є помірна вологість навколишнього середовища, що забезпечує оптимальну стимуляцію нюхових нейронів повітряними сполуками.

Порушення нюху поділяють на кількісні (гіперосмія – підвищена чутливість до запахів, гіпосмія – знижена здатність відчувати запах, аносмія – повна втрата нюху) та якісні (какосмія – суб’єктивне відчуття неприємного запаху, дизосмія – порушене сприйняття запаху, паросмія – відчуття запаху в разі відсутності стимулу).

Найчастішими причинами розладів нюху є:

– захворювання носа та приносових пазух (вазомоторний та алергічний риніт, гострий та хронічний риносинусит, назальні поліпи, гіпертрофія аденоїдів, викривлення переділки носа);

– інфекції верхніх дихальних шляхів;

– травми голови чи нюхових рецепторів;

– пухлини голови, носової порожнини та приносових пазух;

– перелом носа, лобової чи потиличної кісток;

   
– паління;

– нейродегенаративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз);

– вікові зміни.

Менш часті причини: вживання медикаментів (антибіотики, антидепресанти, протисудомні, антигістамінні та антигіпертензивні препарати, серцеві та протизапальні засоби, цитостатики), наркоманія (вживання кокаїну), хімічні подразники.

До аномалій смаку треба віднести агевзію (втрата одного з основних смакових відчуттів), дисгевзію (ослаблення смакових відчуттів), парагевзію (помилкове сприйняття одного смакового відчуття замість іншого), фантагевзію (патологічний присмак в роті, який є побічною дією застосування певних медикаментів).

Надзвичайно велика кількість нервових закінчень відповідають за передачу смакової інформації до мозку, тому повна втрата смаку зустрічається доволі рідко. Смакові рецептори є не тільки на язиці, але й на м’якому піднебінні, глотці, надгортаннику, гортані, язичку та першій третині стравоходу. Смакові рецептори повинні постійно омиватися секретом слинних залоз, адже надмірна сухість може спотворити сприйняття смаку. Із віком у людини смакові та нюхові відчуття втрачають інтенсивність.

 

Ірина Видрик, лікар-отоларинголог КНП «Чутівська ЦЛ»