14 червня Всесвітній День Донора крові

01 июня, 2021 16:49

1925

01 июня, 2021 16:49

1925

Типова вага крові в нашому організмі становить 8% від ваги тіла, а 5% її запасів знаходиться безпосередньо в серці. Від 15 до 20% крові надходять в центральну нервову систему і мозок, 22% - в нирки.

Напевно, кожен замислювався чому поріз папером настільки болючий. Це відбувається тому, що в поверхневі порізи не виступає досить крові, щоб захистити пошкоджені нерви.

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові.

Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі і буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, на жаль, обмежений. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де проживає більшість світового населення.

Важливість донорства крові та наявності системи крові для здоров’я країни

«Кожні кілька секунд хтось у світі потребує крові. І саме добровільна та регулярна пожертва крові від донорів рятує мільйони життів щороку».

В Україні кількість донорів зменшується. Більшість із них стає донорами лише раз, коли доводиться рятувати своїх близьких чи рідних. Загалом 70% донорів здають кров лише раз у житті.

У світі ж активно впроваджують і підтримують регулярне добровільне та безоплатне донорство крові. Такий вид донорства — найбезпечніший ресурс якісної крові. Безоплатні донори мають іншу мотивацію, аніж платні, та ретельніше готуються до здавання крові. 90% людей, які мають право здавати кров, наразі цього не роблять.

ВООЗ про донорство крові

Донорську кров у світі збирають понад 12 000 центрів крові, а надають її три типи людей: добровольці, члени сім’ї пацієнтів та платні донори. ВООЗ обстоює розвиток національних систем крові на основі безоплатних добровольців, оскільки ця група має меншу кількість інфекцій, що переносяться через кров.

Водночас багато країн продовжують отримувати менше половини зданої крові від неоплачених добровольців, а значна частина їхніх ресурсів залежить від сімейних та платних донорів.

Щоб забезпечити себе достатньою кількістю донорської крові, кожна країна, за оцінками, потребує щонайменше 20–25 регулярних донорів на 1 000 жителів. Національні потреби змінюються залежно від місцевої епідемічної ситуації і технологій, доступних для її поліпшення.

Між країнами з низьким, середнім та високим рівнем доходу є великі розриви щодо показників донорства крові. Щороку у світі здають майже 120 млн доз крові, зокрема 42% — у країнах з високим рівнем доходу, де проживає лише 16% населення планети. Однак більше молодих людей здає кров у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

120 млн доз крові на рік недостатньо для задоволення глобальної потреби, і багато пацієнтів, які потребують переливання, не мають своєчасного доступу до безпечної крові та її компонентів.

Через дефіцит крові та старіння населення, вікові обмеження стосовно донорства стають дедалі гнучкішими. Стандартні вікові рамки для здавання крові становлять 18–65 років, але в деяких європейських країнах це 17–70 років. У деяких країнах за межами Європи нижня межа сягає 15 років за згоди батьків.

Кров має термін придатності, тобто її запас необхідно регулярно поповнювати і потреба в донорах — постійна.

Регулярні донори крові — це особи, що здають кров, щонайменше, двічі на рік, регулярно. Вони — найбезпечніші донори, адже ведуть здоровий спосіб життя. Перед кожною донацією стан їхнього здоров’я перевіряють. Регулярне здавання крові рятує життя від спадкового гемохроматозу та поліцитемії.

Донорська кров потрібна не лише для її переливання. Обробка може перетворити її на плазму, концентрати еритроцитів, тромбоцитарні концентрати тощо — кожен такий продукт використовують для конкретних потреб під час надання медичної допомоги. Тож у багатьох випадках доза зданої крові може задовольнити потреби більш ніж одного пацієнта. Однак не всі країни мають засоби для переробки крові: лише 50 із 173 країн, що подають звіт, виробляють лікарські засоби, отримані з плазми на внутрішньому ринку.

Дотримання безпечних та ефективних процедур збирання, зберігання та використання зданої крові надзвичайно важливе. Ці процедури охоплюють весь ланцюг переливання крові та стандартизують її використання для охорони здоров’я.

Недоступність своєчасних, безпечних трансфузій крові та її компонентів призвела до багатьох смертей, яких можна було уникнути. Недостатня кількість донацій — це нездатність багатьох систем охорони здоров’я адекватно перевірити здану кров на такі захворювання, як ВІЛ, вірусні гепатити B і C та сифіліс відповідно до системних вимог якості. Неможливість тестування крові частково може бути пов’язана з нерегулярним постачанням наборів для тестування, особливо в районах з низьким рівнем доходу. Неадекватне тестування сприяє поширенню трансфузійних інфекцій, що може поставити під загрозу самопочуття пацієнта і додатково напружити системи охорони здоров’я.

Донації крові та її компонентів (еритроцитів, тромбоцитів, плазми) підтримують широкий спектр необхідних, часто життєво важливих способів лікування. Переливання крові та її продуктів потрібні хворим на гемофілію, анемію, таласемію, пацієнтам з гострими кишковими кровотечами, ускладненнями вагітності та пологів, посттравматичними кровотечами, онкохворим, а також під час хірургічних процедур.

Донорську плазму використовують для виготовлення таких лікарських засобів, як імуноглобуліни або фактори згортання. Регламентує виробництво цих продуктів фармацевтичне законодавство, тоді як донорство, збирання і тестування плазми врегульовано законодавчими актами про кров.

ХТО МОЖЕ БУТИ ДОНОРОМ І ЯКІ Є ПРОТИПОКАЗАННЯ

Донором може бути кожен дієздатний українець віком від 18 років. Ваша вага має бути не менше 50 кг - інакше забір крові може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Щоби стати донором, ви маєте пройти відповідне медичне обстеження у медичному закладі перед здачею крові і у вас немає бути протипоказань, визначених МОЗ України.

Абсолютні протипоказання для донорства крові та її компонентів

Незалежно від давності захворювання та результатів лікування, донорами крові не можуть бути з наступними протипоказаннями:

ІНФЕКЦІЙНІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

СНІД, носійство ВІЛ-інфекції, сифіліс вроджений або набутий, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококкоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

·     злоякісні новотвори, хвороби крові, органічні захворювання центральної нервової системи, повна відсутність слуху і (або) мови, психічні захворювання, наркоманія, алкоголізм, серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба II-III ст., ішемічна хвороба серця, атеросклероз, аритмії, тромбофлебіт, вади серця);

·     хвороби органів дихання (бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, пневмосклероз);

·     хвороби органів травлення (ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і 12 п. кишки);

·     захворювання печінки і жовчних шляхів (хронічні захворювання печінки, у тому числі токсичної природи і неясної етіології, калькульозний холецистит, цироз печінки);

·     захворювання нирок (дифузні і вогнищеві ураження нірок, сечокам'яна хвороба);

·     захворювання сполученої тканини, променева хвороба, хвороби ендокринної системи, хвороби лор-органів (озена, інші гострі і хронічні важкі гнійно-запальні захворювання), очні хвороби (висока міопія - 5 діоптрій і більше, трахома, повна сліпота, залишкові явища увеїту);

·     захворювання шкіри (псоріаз, еритродермія, екзема, червоний вовчак, пухирчасті дерматози, розповсюдженні грибко

ві та гнійничкова поразки);

·     остеомієліт, оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органу і трансплантації органів та тканин.

Тимчасові протипоказання для донорства крові та її компонентів

Якщо у вас є захворювання, які не увійшли у цей перелік, повідомте лікарю - питання про допуск до донорства вирішує лікар закладу переливання крові або відповідний фахівець. Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ КРОВІ

Підготовка до донорства крові не є складною. Щоб вберегти своє здоров'я і здоров'я людини, якій знадобиться ваша кров, дотримуйтесь кількох правил.

Що робити до здачі крові

·     За три дні до донації відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину а також ліків, що містять їх (ці речовини погіршують зсідання крові).

·     Намагайтеся обмежити вживання жирної, смаженої та молочної їжі напередодні та в день здачі крові.

·     Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

·     Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді).

·     Не вживайте алкоголь за 48 годин до донації.

·     Не паліть за 2 годин до донації.

Що робити під час здачі крові

Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання. Під час здачі крові повідомте персонал, якщо ви почуваєте себе недобре. Обов'язково повідомляйте лікаря про можливі ускладнення під час здавання.

Що робити після здачі крові

·     відпочиньте протягом 10 хвилин;

·     з'їжте легку їжу та випийте солодкий чай;

·     протягом 2-3 годин не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;

·     старайтесь уникати інтенсивних фізичних навантажень протягом наступних 12 годин;

·     не вживайте алкогольні напої раніше ніж через 8 годин;

·     намагайтесь часто та регулярно харчуватися протягом двох діб;

·     вживайте підвищену кількість рідини протягом двох діб;

·     приходьте ще раз здати кров через відновний термін: після здачі крові повинно пройти не менше 60 днів, перш ніж донор зможе знову здавати кров. ​

Чоловікам рекомендовано здавати кров не частіше п'яти разів на рік, жінкам - не частіше чотирьох разів на рік.

Якщо ви відчули запаморочення, зверніться до медичного персоналу. Найпростіший спосіб допомогти собі – лягти і підняти ноги вище голови або сісти і опустити голову між колін. Не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова.

Допомагати – це велика справа! Далеко не кожен здатен на великі вчинки, але кожен з нас благає про допомогу в разі потреби. Головне завжди пам’ятати, що невелика справа для вас, може для когось бути ціною життя!!!