Акромегалія не вирок

Ендокринологія  

09 ноября, 2021 10:21

1004

Ендокринологія  

09 ноября, 2021 10:21

1004

1 листопада у світі відзначали День поширення інформації про акромегалію — рідкісне захворювання, яке проявляється в надмірному рості кісток, м'яких тканин та внутрішніх органів. Ця дата була заснована Всесвітнім альянсом гіпофізарних організацій WAPO (World Alliance of Pituitary Organizations) з метою підвищення обізнаності населення про це захворювання та життя пацієнтів, які страждають на акромегалію.

Клініка Спіженка разом з ГО «Українська гіпофізарна фундація» та її президентом, Андрієм Путніковим, провела зустріч між хворими на акромегалію, профільними лікарями, науковцями та журналістами, аби привернути увагу суспільства до цієї хвороби та розповісти про інноваційний метод лікування даного захворювання

Акромегалія є важким нейроендокринним захворюванням, обумовлене хронічною надлишковою продукцією гормону росту. На 1 млн. населення припадає 50—70 випадків даного захворювання. У переважній більшості спостережень причиною захворювання є аденома гіпофіза із соматотрофних клітин. До симптомокомплексу, обумовленого акромегалією, крім укрупнення рис обличчя та збільшення розмірів верхніх і нижніх кінцівок, відносяться головний біль, біль у суглобах, підвищена стомлюваність, зниження переносимості фізичних навантажень, підвищена пітливість, артеріальна гіпертензія, порушення вуглеводного обміну, збільшення розмірів внутрішніх , серця, нирок) та потовщення шкірних покривів.

У зв'язку з розвитком різноманітних ускладнень акромегалія супроводжується прогресуючою інвалідизацією, скороченням тривалості життя, підвищеним ризиком смерті стосовно загальної популяції. Частота смертності хворих на акромегалію перевищує в 4-5 разів таку в контрольній популяції. Приблизно 50% нелікованих хворих помирають віком до 50 років. До предикторів смертності відносять час від моменту виникнення захворювання до постановки діагнозу, вік пацієнта, наявність у хворого на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, а також рівень СТГ у пізні терміни після проведеного лікування.

Раннє встановлення діагнозу та своєчасне терапевтичне втручання мають велике значення для прогнозу пацієнтів з акромегалією. За відсутності своєчасного та адекватного лікування тривалість життя пацієнтів з акромегалією суттєво скорочується.

Тому за наявності навіть маловиражених симптомів акромегалії пацієнта необхідно направити на консультацію до ендокринолога.

Діагностика акромегалії повинна обов'язково включати гормональні дослідження у комбінації із методами візуалізації (МРТ або КТ головного мозку). У плані обстеження є обов'язковим огляд офтальмолога з проведенням периметрії.

Хірургічне втручання є методом вибору при лікуванні акромегаліі.

Фармакологічне лікування може використовуватись, як самостійно, так і в комбінаціі з іншими методами.

І хоча в діючих протоколах лікування акромегаліі, першим єтапом є фармакологічне лікування, потім хірургічне, сьогодні все більшого значення набувають методи променевої терапії (радіотерапія або радіохіруругія). Данні методи лікування мають низку переваг: є не інвазивними, безкровними, безболісними та забезпечують високу точність дії та ефективність.

Використання системи “Kіберніж” дозволяє опромінити з викою точністю саме вогнище та зменшити тривалість променевої терапії до трьох днів. Радіохірургія чи/або радіотерапія може бути єдиним методом лікування, коли всі інші методи не мають лікувального ефекта, або коли у пацієнта є протипоказання до інших методів лікування.

Променева терапія показана при неефективності хірургічного лікування, неможливості виконання радикальної операції або за відсутності показань до проведення хірургічного лікування, наявності протипоказань до проведення медикаментозної терапії або її неефективності.

Дякуємо телеканалам СТБ, Live та 1+1 за небайдужість та допомогу в інформуванні суспільства про акромегалію.

Окрема подяка «Українська гіпофізарна фундація» та Андрію Путнікову за його активність та безпринципність у приверненні уваги до проблеми лікування та діагностики акромегалії

Щиро дякуємо спеціалістам «Клініки Спіженко», Озерянській Ользі Євгенівні та Діонісьєвій Ірині Сергіївні, за те, що дали свій професійний коментар журналістам та посприяли поширенню інформації про захворювання.