Створено новий імплантат, вкритий «штучною кісткою», який не викликає запалення

Новини медицини

22 квітня, 2021 15:13

1499

Богдан Гулобов

Новини медицини

22 квітня, 2021 15:13

1499

Богдан Гулобов

Хвороби кісток стають дедалі поширенішими в сучасному суспільстві, в тому числі – через старіння населення. Це, своєю чергою, збільшує потребу у використанні зубних та ортопедичних імплантатів.

Сьогодні, попри значні досягнення сучасної медицини, імплантати все ще спричиняють ряд ускладнень, обумовлених повільною інтеграцією в кісткову тканину або запаленням, що вимагає повторного хірургічного лікування.

Задля уникнення цих недоліків, науковці спробували покрити імплантаційний матеріал «штучною кісткою», яка має такий самий склад, як і справжня кісткова тканина людини. Однак типові методи нанесення покриття досить довготривалі, оскільки вимагають власне виготовлення штучного кісткового матеріалу та окремого процесу нанесення на імплантат. Крім того, зв'язок між субстратом і шаром штучного кісткового покриву, як правило, є слабким, що призводить до пошкодження імплантату або навіть їх роз’єднання компонентів.

Працюючи над цими проблемами, дослідницька група з Korea Institute of Science and Technology (KIST) змогла створити керамічне покриття зі штучної кістки, що має утричі міцніше з’єднання між компонентами у порівнянні зі звичайними матеріалами. Науковці розробили технологію нанесення штучного матеріалу, яка виконується лише за один крок і потребує близько 1 години часу. 

В її основі лежить синтез штучного кісткового компонента за допомогою спеціального лазера. Водночас поверхня підкладки нагрівається вище температури плавлення, що дозволяє штучному кістковому матеріалу міцно з’єднуватися з нею. Деталі застосування технології опубліковані в журналі Advanced Functional Materials.

Використовуючи цю техніку, немає потреби синтезувати сировину для штучного покриття кісток окремим процесом, що дозволяє уникнути застосуванням дорогого обладнання або процесу термічної обробки. Окрім цього, таким чином можна сформувати шар покриття зі значною більшою силою з’єднання не тільки на металевих імплантатах, але навіть на поверхнях полімерних матеріалів, таких як ортопедичні пластикові імплантати, що неможливо при звичайних процесах.