Згуртованість та організація долає будь-які перешкоди

Корисне

10 липня, 2023 14:38

1112

Корисне

10 липня, 2023 14:38

1112

Володимир Третяк, лікар-уролог, розповідає про роботу від початку війни КНП «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради.

Інтерв’ю у рамках акції «Пишемо історію перемоги»

https://itmed.org/meditsina_i_internet/aktsiya-pishemo-istoriyu-peremogi/

Володимир Третяк – працює в Гадяцькій міській лікарні лікарем-урологом в поліклінічному та хірургічному відділенні.

З якими труднощами Ви зіткнулися під час надання медичної допомоги постраждалим від агресії?

На даний момент труднощів як таких немає. На початку повномасштабного вторгнення доводилося приймати поранених. По наданню допомоги проблем не виникало. Так як на території нашого міста не ведуться і не велися активні бойові дії. Але поблизу в районі, наші колеги відчули на собі прояви агресії та війни. На той час ми намагалися зменшити кількість планових оперативних втручань, так як потрібно було завжди мати запас матеріалів та засобів медичного призначення (стерильні пов’язки, одяг, бинти і т. ін.) на випадок активних бойових дій на території району. Сильно критично не постраждали.

Чи можете ви поділитися прикладами впливу війни на пацієнтів і персонал у лікарні?

Це більше психологічний фактор, хоч нашу лікарню і не обстрілювали, але працювати в умовах постійних повітряних тривог дуже складно. І на пацієнтів це також впливає. Нервові порушення та фізичні травми. Коли розумієш, що ти відповідальний за життя та здоров’я пацієнта, який знаходиться на операційному столі чи на консультації, то сам та наш персонал працюємо стабільно.

Які заходи були вжиті для забезпечення безпеки та благополуччя пацієнтів і персоналу?

В нас на території лікарні є діючі укриття, за якими ретельно доглядаємо. Незважаючи на тривалі блекаути, коли в місті були відключення електроенергії, ми працювали в повному режимі, бо маємо генератори. Тому подача електроенергії відбувається безперебійно. Маємо великий запас води, медичних препаратів. Тому з цим проблем не виникало. Також в лікарні завжди є подача кисню не тільки в операційних та реанімації, а і в палатах кожного відділення, де це потрібно.

Як лікарні вдалося продовжувати функціонувати та надавати допомогу, незважаючи на триваючий військовий конфлікт і обмежені ресурси?

Завдяки злагодженій та організованій роботі працівників, які завжди працюють і невиснажені морально від праці. Завдяки зусиллям кожного працівника лікарня, який на своєму місці завжди працює і буде працювати, надавати необхідну медичну допомогу всім, хто її потребує.

Яку підтримку лікарня отримала від міжнародної спільноти чи організацій у наданні медичної допомоги під час війни? Чи можете назвати тих, хто вам допомагав?

Від самого початку повномасштабного вторгнення нашій лікарні допомагають благодійні фонди та організації. Хотів би відмітити декілька. БО «Благодійний фонд Національна агенція гуманітарної допомоги «Здорові», БФ «Твоя опора», БФ «Супергерої», БФ «Лікарі без кордонів», Міжнародний благодійний фонд «Україно! Я за тебе», БФ «Сила Надії», БФ «Українсько-польський фонд «Сила майбутнього», БО «Пацієнти України». Вони завжди підтримують та надають неоціненну допомогу. А саме: ліжка та матраци ортопедичні, ковдри, засоби медичного призначення, лікарські засоби, медичний дороговартісний інвентар, інвалідні візки та ходунки, столи санітарні та крісла, медичний інвентар, який застосовується в травматології, дефібрилятор, портативні УЗД, медичні костюми для працівників нашого закладу та інше. Також хочеться відмітити наших мешканців району, які допомагають харчуванням для військових, котрі перебувають на лікування та реабілітації. Дуже важливо, коли в такий складний час є необхідна підтримка.

Як лікарня співпрацює з іншими медичними закладами, гуманітарними організаціями чи державними установами, щоб надати комплексну допомогу постраждалим від війни?

Завдяки благодійним організаціям ми отримуємо допомогу. Якщо маємо можливість, то передаємо в Центр первинної медико-санітарної допомоги нашого міста (перев’язувальні матеріали, медичні препарати).

Як Ви особисто справляєтеся з емоційними та фізичними навантаженнями, пов’язаними з роботою в такому стресовому середовищі?

Стрес є в любому випадку. Але ж коли ти працюєш з колегами, з якими ти хочеш працювати, з якими тобі комфортно, то це легше пережити. Вони тебе підтримують, а ти в свою чергу підтримуєш їх. Якби не було згуртованості та організації і з боку адміністрації лікарні також, то було б значно важче. Кожен допомагає один одному подолати труднощі, і це все ж звісно позитивно впливає і на пацієнтів, які лікуються в нашому закладі.

Чи можете Ви поділитися якимись конкретними програмами, які були впроваджені для покращення психологічного благополуччя пацієнтів і персоналу, які постраждали від війни?

Протягом останнього року в нашій лікарні проводяться різноманітні психологічні та навчальні тренінги, де обговорюються різні ситуації, навчають спілкуватися з пацієнтами та колегами. Це допомагає зменшити негативний вплив стресу на працівників. Важливо, що ніхто з наших працівників не покинув міста, а працюють і надають допомогу. І завдяки цій праці лікарня не стоїть на місці, а розвивається. Проводимо ремонти відділень, закупляємо нове обладнання, створюємо кращі умови для пацієнтів. Також навчаємося, опановуємо нові техніки в медицині, і плануємо розвиватися і надалі.

Чи є якісь історії успіху в лікуванні та реабілітації осіб, які постраждали внаслідок конфлікту?

Є багато моментів. Щомісяця ми з хірургічного відділення виписуємо 12-20 пацієнтів – військовослужбовців, які приїхали по швидкій. І саме завдяки роботі всього медичного персоналу та роботі лікарів, організованій праці всієї лікарні вони виходять на своїх двох. Це додає сил і мотивує на подальшу роботу.

Чи можете Ви сказати про прояви хоробрості та стійкості, продемонстровані персоналом перед обличчям лиха?

На початку повномасштабного вторгнення всі були готові, що прийде окупант, і були готові дати відсіч ворогу. І коли готувалися «коктейлі Молотова», і коли був випадок поранення колеги з бригади швидкої медичної допомоги. То всі були задіяні, і були готові надавати необхідну допомогу.

Що особисто для Вас буде Перемогою?

Коли буде нарешті мир, коли з вільною душею можна видихнути і сказати що все це закінчилося. Відпочити нарешті, не тільки фізично, а і морально. Щоб не було більше страждань та понівечених душ простих людей.

Що Ви маєте сказати для світу, особливо для тих, хто, можливо, не повністю усвідомлює всю серйозність ситуації?

Важке питання. До кого ми хотіли достукатися, ми це зробили. А люди, які не хочуть розуміти страшні наслідки тероризму, всіх вбивств. Навіть просто пройтись по нашому хірургічному відділенню, послухати військових та всіх вимушено переміщених людей, через що їм довелося пройти.

Закінчиться війна, які Ваші плани на майбутнє?

Поїхати на море. За 28 років жодного разу не був. Навідати своїх друзів за кордоном, відпочити і працювати.

Шановні медичні працівники, приєднуйтесь до акції «Пишемо історію перемоги», посилання https://itmed.org/meditsina_i_internet/aktsiya-pishemo-istoriyu-peremogi/