Війна нас не зламає

Здоров'я жінки

12 червня, 2023 14:37

1053

Здоров'я жінки

12 червня, 2023 14:37

1053

Актуальне інтервю з засновнецею медичного центру «МедАрт», лікарем акушер-гінекологом вищої категорій Волошиной Неллі, вона дала відповіді на декілька цікавих запитань.

Будь ласка, представте себе та організацію

Я Неллі Волошина, лікар акушер-гінеколог вищої категорій, спеціаліст з пренатальної діагностики та засновниця медичного центру МедАрт в м. Обухів Київської області. Основне направлення нашої діяльності – це акушерство та гінекологія, репродуктологія, УЗД діагностика, педіатрія, аналізи тощо.

Чи можете ви надати огляд поточної ситуації в медичному центрі на тлі триваючого військового конфлікту між Україною та Росією?

Незважаючи на виклики, які щоденно ставить нам війна, ми продовжуємо працювати, попри все. Наприклад, коли був блек-аут я сіла за кермо і поїхала за генератором в Чехію, друзі там допомогали підібрати. Таким чином ми не зупинились ні на день.

Чи були випадки, коли під час війни обстрілювали ваш медичний центр? Якщо так, то як це вплинуло на роботу?

В нашій частині Київської області не велися активні бойові дії, тому потерпаєм тільки від ракетних обстрілів, «шахедів» та БПЛА. Щосекунди дякуємо ППО, що все відносно безпечно збивають і за цей період було всього декілька прильотів уламків.

Як медичний центр постраждала від війни? З якими труднощами ви зіткнулися під час надання медичної допомоги постраждалим від агресії або постачання предметів медичного призначення?

На початку повномасштабної війни ми припинили роботу майже на 2 місяці, але 28 березня вже відновили прийом, бо була велика потреба в наших послугах. Звичайно, не всі лікарі змогли повернутися на прийом – сумісники були постійно задіяні на основних місцях роботи, а прийоми у вечірній час ми не вели – комендантська година, не ходив транспорт.

Наші партнери теж не спочатку відновили кур’єрську доставку, наприклад не могли так швидко виконувати аналізи. Відновили роботу повністю тільки в травні 2022, але там нова біда – пропало пальне. Але ми вистояли, не дивлячись ні на що.

Чи можете ви поділитися деякими історіями чи прикладами впливу війни на пацієнтів і персонал у медичному центрі?

Пацієнти стати більше цінувати доступність та кваліфікованість нашої медицини, це говорить кожна людина, хто повертається із-за кордону. Багато пацієнтів виїхало, але враховуючи близькість до столиці, приїхали нові люди, багато ВПО. Я таким чином знайшла собі чудового лікаря алерголога- пульмонолога з Херсону, дуже фахового. Також в мене працює косметолог з Нової Каховки. Я з задоволенням візьму на роботу і ще і гінеколога, і лікаря узд, і терапевта.

Які заходи були вжиті для забезпечення безпеки та благополуччя пацієнтів і персоналу в цьому складному середовищі війни?

В першу чергу – не ігнорувати сигнал повітряної тривоги. Ми припиняємо прийом і всі ідемо в укриття ( воно поруч).

Як медичному центру вдалося продовжувати функціонувати та надавати допомогу, незважаючи на триваючий військовий конфлікт і обмежені ресурси?

Це вдалося завдяки силі духу, внутрішньому стержню, і любові до свого діла.

Я опинилась в боргах ( бо все було в кредитах), але це мене не зламало. Всі постачальники підняли ціни, були перебої з медикаментами, розхідним матеріалом, але ми економили, були якісь запаси, і так виходили з ситуації.

Чи існують якісь конкретні медичні потреби чи ресурси, які терміново потрібні для ліквідації наслідків війни?

Я вважаю це - реабілітація та психологічна допомога, тому що кожен, хто зараз на прийомі – потерпає від ПТСР.

Яку підтримку медичний центр отримав від міжнародної спільноти чи організацій у наданні медичної допомоги під час війни? Чи можете назвати тих, хто вам допомагав?

Нажаль, жодної допомоги я не отримала , хоча я більше 5 разів подавала заявки на гранти – не було. Я для себе зрозуміла, що приватна медицина в форматі невеличких клінік – це викинута на берег риба, і тільки від неї залежить, як їй вижити. Щодо великих корпоративних медичних компаній – то вони тільки розвиваються, відкриваються і поглинають. Це суворі закони бізнесу, але особисто я вважаю несправедливим такий стан речей.

Як центр співпрацює з іншими медичними закладами, гуманітарними організаціями чи державними установами, щоб надати комплексну допомогу постраждалим від війни?

В нашому форматі – це звичайно знижки ВПО, військовим, іноді безкоштовні обстеження. Найбільший внесок від моєї клініки робить для людей мій чоловік – він доброволець в лавах ЗСУ з 24 го лютого і по сьогодні. Так же було і в 2014-му році, тому цей страшний досвід ми вже проходили. Хоча Влад Волошин не є військовим, він працював все життя в сфері фармбізнесу і його знають багато колег лікарів різних спеціальностей по всій Україні – гінекологи, онкологи , гастроентерологи.

Як ви особисто справляєтеся з емоційними та фізичними навантаженнями, пов’язаними з роботою в такому стресовому середовищі?

Це спорт. Я почала займатися великим тенісом, груповими видами спорту. Також пообіцяла собі підкорити першу в житті гірську вершину – і зробила це зовсім недавно. Піп Іван – це непроста гора, але я це зробила. Бо немає нічого неможливого, якщо ти дійсно цього хочеш.

Чи є якісь історії успіху чи помітні досягнення в лікуванні та реабілітації осіб, які постраждали внаслідок конфлікту?

Історії успіху у нас – це отримання довгоочікуваних вагітностей, бо ми займаємося проблемами непліддя. Незважаючи на війну ми продовжуємо підтримувати жінок, що міряли завагітніти і робимо все для цього.

Чи існують якісь конкретні ініціативи чи програми для підтримки сімей пацієнтів, які постраждали від конфлікту, як під час перебування в центрі, так і після виписки?

У нас амбулаторний формат роботи, тому ні, таких програм немає.

Чи можете ви сказати про якісь прояви хоробрості чи стійкості, продемонстровані персоналом або пацієнтами перед обличчям лиха?

Я вважаю, що в такий страшний час залишатися в Україні і продовжувати виконувати свої обов’язки – це вже прояв героїзму. А враховуючи, що ночі проходять більше місяця переважно в укритті – то це колосальне навантаження фізичне та психологічне.

Що особисто для вас буде Перемогою?

Повна поразка росіі та розпад цієї псевдоімперії на дрібні сателіти, які вже ніколи не об’єднаються в світове Зло. І звичайно повернення наших захисників додому цілими і живими.

Що ви маєте сказати для світу, особливо для тих, хто, можливо, не повністю усвідомлює всю серйозність ситуації?

Зараз світ повинен усвідомити – це не війна між Україною та росією, це війна за незалежність, демократію, людські цінності, базові принципи гуманізму для всієї Європи та світу. Це, насправді епічна битва Добра та Зла, де абсолютне зло – це російська імперська потворна істота, що намагається поглинути Україну та світ в пащу своєї жорстокості, в совкову сіру реальність. А наша країна встала на захист всього, ради чого століттями еволюціонувала вся наша цивілізація. Дякую ЗСУ, дякую нашим незламним Воїнам і Слава Україні!!!