Чому людям, особливо вагітним жінкам, важливо знати про цитомегаловірус?

Інфекційні захворювання

04 грудня, 2020 16:35

1111

Інфекційні захворювання

04 грудня, 2020 16:35

1111

Цитомегаловірусна хвороба (ЦМВ) – це інфекційне захворювання, що викликається цитомегаловірусом і перебігає у вигляді сильної застуди. Вважається, що близько 50% дорослого населення вже були інфіковані цим вірусом і мають антитіла до нього. 

Однак дане захворювання може бути особливо небезпечним при наявності уражень імунної системи та при вагітності. 

Шляхи інфікування цитомегаловірусом

Збудник захворювання, цитомегаловірус, належить до родини герпес-вірусів. Свою назву вірус отримав внаслідок змін, які він викликає у клітині, а саме її багаторазове збільшення у розмірах (цитомегалія – гігантизм клітин).

Захворювання не відноситься до надзвичайно заразних захворювань. Як правило, інфікування відбувається внаслідок тісного контакту з хворою особою або носієм вірусу. 

Основними шляхами передачі є:

1. Повітряно-крапельний: при чханні, кашлі, розмові, поцілунках і т.д.

2. Статевий: при сексуальних контактах через біологічні рідини.

3. Через кров: при переливанні, іноді – при трансплантації органів і тканин.

4. Внутрішньоутробний: під час вагітності від матері плоду.

Як проявляється цитомегаловірусна хвороба у дорослих?

У здорових осіб з нормально функціонуючим імунітетом захворювання викликає зміни, типові до класичної застуди та мононуклеозу, що провокується іншим представником герпес-вірусів – вірусом Епштейн-Барр. 

Найбільш характерними проявами захворювання є:

• Підвищення температури тіла і озноб. При цьому тривалість лихоманки може сягати 1 місяця і більше.

• Біль в суглобах і м'язах, головний біль.

• Сильна загальна слабкість і підвищена втомлюваність. 

• Болі у горлі, відчуття «першіння».

• Шкірні висипання, що нагадують висип при краснусі – дрібно крапкові елементи червоного кольору, що можуть зливатись між собою.

Можливі ускладнення цитомегаловірусної інфекції у дорослих

Найбільш небезпечною ця хвороба є для осіб з імунодефіцитними станами, в першу чергу – з ВІЛ-інфекцією та СНІДом. До групи ризику також відносяться люди, що перенесли трансплантацію внутрішніх органів та мають злоякісні пухлини. 

Перебіг захворювання при дефіциті імунітету супроводжується специфічним ураженням легень (пневмонії), печінки (гепатити), мозку (енцефаліти), сітківки ока (ретиніти) і шлунково-кишкові кровотечі. У важких випадках людина може втратити зір, а важка внутрішня кровотеча часто стає причиною смерті. 

Також серйозну небезпеку цитомегаловірус представляє при вагітності, оскільки може провокувати викидень, мертвонародження або викликати важкі вроджені каліцтва у дитини.

Вроджена цитомегаловірусна інфекція у новонароджених

В більшості випадків внутрішньоутробне інфікування дитини цитомегаловірусом не викликає розвитку захворювання, а протікає безсимптомно. Вроджена ЦМВ інфекція розвивається у новонароджених, матері яких були інфіковані вперше в житті під час вагітності. 

Вроджена цитомегалія може проявлятися у новонароджених в різних формах:

1. Петехіальний висип – дрібні шкірні крововиливи.

2. Недоношеність і затримка внутрішньоутробного розвитку плода.

3. Жовтяниця.

4. Хоріоретиніт – запалення сітківки ока та його судинної оболонки, часто викликає зниження і повну втрату зору.

Летальність при внутрішньоутробному інфікуванні цитомегаловірусом досягає 20-30%. У дітей, що вижили часто виникає відставання в інтелектуальному розвитку або інвалідність з боку органів слуху та зору.

Лікування цитомегаловірусної хвороби

У дорослих осіб, що не мають порушень функцій імунітету, специфічне лікування не потрібне. Терапевтичні заходи, що застосовуються при цьому, направлені на корекцію симптомів захворювання – зниження температури тіла, усунення головного болю, тощо. Для людей з групи ризику, окрім лікування основного захворювання, рекомендується застосування протигерпетичних засобів, таких як ганцикловір.