ВІЛ/СНІД. Паліативна допомога при ВІЛ-інфекції

Імунітет. Алергія  

03 вересня, 2020 11:31

5650

Імунітет. Алергія  

03 вересня, 2020 11:31

5650

ВІЛ-інфекція (хвороба викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи, що приводить до її повільного руйнування. Самою пізньою стадією ВІЛ – інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається у людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту.

Джерелом ВІЛ-інфекції є люди, інфіковані ВІЛ на будь-якій стадії захворювання, в тому числі в інкубаційному періоді.

Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт), долає трансплацентарний бар’єр. За ступенем ризику зараження найбільшу небезпеку представляє ВІЛ-інфікована кров (для зараження достатньо 0,1 мл інфікованої крові), так як містить найбільш високу концентрацію вірусу, далі йдуть — сперма, вагінальний секрет, спинномозкова рідина. Такі біологічні рідини, як піт, слина, сеча, слізна рідина, мокрота містять настільки малу концентрацію вірусу, що не представляє небезпеки людині в плані зараження.

Існують 3 основні шляхи передачі ВІЛ:

1.Статевий шлях. Незахищений (без презерватива) статевий акт може привести до зараження. В даний час на частку статевого зараження в світі припадає понад 70% від загальної кількості інфікованих. Особливо збільшується ризик зараження при багаторазових контактів з різними партнерами  Зараженню сприяють: наявність запальних вогнищ, виразок на геніталіях, інші венеричні захворювання та ін.

2.Парентеральне зараження. Під таким зараженням на увазі випадки, коли віруси потрапляють безпосередньо в кров: застосування ВІЛ-інфікованих голок та іншого інструментарію, проколюючого шкіру; переливання ВІЛ-інфікованої цільної крові або її компонентів; застосування ВІЛ-інфікованого хірургічного та ін’єкційного інструментарію, голок для введення будь-яких (включаючи наркотичні) препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, інших інструментів і обладнання, при використанні яких можуть бути пошкоджені шкірні або слизові покриви. Імовірність внутрішньовенного парентерального зараження від ВІЛ-інфікованого наближається до 100%.

 3.Вертикальний механізм передачі.  Передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині можлива під час вагітності (при пошкодженні плацентарного бар’єру під час виношування дитини ВІЛ-інфікованою жінкою); під час пологів (при пошкодженні шкіри або слизової новонародженого під час проходження родових шляхів кров і вагінальний секрет ВІЛ-інфікованої матері, потрапляють в організм новонародженого); під час годування грудьми.

  Люди не можуть заразитися при звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми і потиск рук, або при спільному користуванні особистими предметами і вживанні продуктів харчування або води.

Симптоми ВІЛ варіюються в залежності від стадії інфекції.  Протягом декількох перших місяців люди з ВІЛ, як правило, найбільш заразні, але багато хто з них дізнаються про свій статус лише на більш пізніх стадіях.  Протягом декількох перших тижнів після інфікування у людей може не з’являтися ніяких симптомів або розвинутися грипоподібні хвороба, включаючи лихоманку, головний біль, висип або біль в горлі.

 У міру того як інфекція поступово послаблює імунну систему, у людей можуть з’являтися інші ознаки і симптоми, такі як опухлі лімфовузли, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель.  При відсутності лікування у них можуть розвинутися такі важкі хвороби, як туберкульоз, криптококовий менінгіт, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми і саркома Капоші, та ін.

 Симптоми, при яких потрібно провести обстеження пацієнта на ВІЛ: збільшення у пацієнта двох і більше лімфатичних вузлів; постійна нічна пітливість; діарея, що триває тривалий час; різке зниження ваги; при тривалому підвищенні температури тіла неясного походження; планування вагітності і під час вагітності; підготовка до операції; наступні інфекції: токсоплазмоз, постійна герпесвірусна інфекція, пневмонія, часті випадкові статеві контакти, кандидоз і т.д.

 Своєчасне встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції дозволяє вчасно почати необхідне лікування та вжити інших заходів до зменшення ймовірності передачі ВІЛ близьким людям.

Основні заходи профілактики зараження ВІЛ:

 -відмова від вживання ін’єкційних наркотиків;

 -утримання від випадкових статевих зв’язків, а також статевих контактів з гомосексуалістами, наркоманами і особами, що ведуть безладне статеве життя;

 -використання механічних заходів контрацепції (презерватив);

 -все інвазивні маніпуляції (проколювання вух, нанесення татуювань, пірсинг і ін.) необхідно проводити тільки в спеціалізованих медичних установах.

ЛІКУВАННЯ ВІЛ/СНІДУ (АНТИРЕТРОВІРУСНА ТЕРАПІЯ)

Антиретровірусна терапія (АРТ) є невід’ємним компонентом програми надання комплексної медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, поряд з лікуванням опортуністичних інфекцій, паліативною допомогою.

Антиретровірусна терапія

Метою АРТ є максимальне пригнічення розмноження ВІЛ в організмі,  відновлення функції імунної системи, продовження та підвищення якості життя ВІЛ-інфікованих людей. Клінічний протокол АРТ  дорослих та підлітків враховує рекомендації  ВООЗ, специфічні особливості системи охорони здоров'я,  спектр антиретровір-усних препаратів, зареєстрованих в Україні, можливості контролю проведення терапії.

Принципи лікування:

· АРТ приймається пожиттєво;  

· Прийом препаратів не можна переривати;

· Необхідно суворо дотримуватися часу та дозування прийому препаратів;

· Необхідним є лабораторний контроль за проведенням лікування та соціально-психологічна підтримка прихильності до лікування.

В Україні антиретровірсні препарати є доступними для кожної людини з ВІЛ та надаються безкоштовно. Пройти тестування та отримати терапію можна у закладах охорони здоров'я, обласних та міських СНІД-центрах та кабінетах Довіри. 

Як правило, схема лікування складається з комбінації декількох (зазвичай трьох) препаратів. Їх потрібно приймати одночасно для зменшення концентрації вірусу в крові, підвищення кількості клітин CD4 та запобігання розвитку резистентності (стійкості) вірусу до дії АРВ-препаратів. Оскільки від щоденного вживання цієї терапії залежить не тільки здоров’я, але й життя, ми розповімо про 6 аргументів, чому необхідно пити ці ліки по годинах.

Досягається нульове вірусне навантаження

Зазвичай це відбувається в перші 3-6 місяців після початку вживання терапії. Нульове або невизначене вірусне навантаження не означає, що людина вилікувалася від ВІЛ — антиретровірусна терапія лише знизила здатність вірусу відтворювати нові собі подібні копії до такого рівня, коли він може визначатися в крові у дуже низькій кількості, або не визначатися взагалі. Май на увазі, самостійно визначити у себе вірусне навантаження неможливо. Це може підтвердити тільки спеціальний аналіз крові.

Ризик передачі вірусу вашому партнерові знижується до мінімуму

Власне це і є однією з головних переваг нульового вірусного навантаження. Ризик передачі ВІЛ при незахищеному сексі або при використанні нестерильного інструментарію при такому навантажені вкрай низький. Для підтримки невизначеного рівня вірусного навантаження важливо постійно і за розкладом приймати АРВ-терапію. Тільки в такому випадку можна говорити про максимально низький ризик передачі вірусу.

ВІЛ не перетвориться у СНІД

У середньому, стадія СНІДу настає через 7-10 років після інфікування, якщо людина, що живе з ВІЛ, не приймає АРВ-терапію. Якщо ти будеш приймати терапію строго за розкладом, стадія СНІДу може взагалі не розвинутися. Це ж чудово!

Вдасться уникнути передчасної смерті

Передчасна смерть — це один з найпоширеніших страхів людей, що живуть з ВІЛ. Коли у людини діагностують СНІД — це свідчить про дуже низький імунітет і те, що є наявність однієї з опортуністичних інфекцій, характерних для цієї стадії. На жаль, деякі з них дуже важко піддаються лікуванню і можуть привести до швидкої смерті. Ще раз повторюємо: АРВ-терапія попереджає наступ стадії СНІДу і забезпечує повноцінне життя.

Зменшується ризик розвитку туберкульозу

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ймовірність  розвитку туберкульозу у ВІЛ-інфікованої людини у 20-30 разів перевищує аналогічний показник серед людей, не інфікованих ВІЛ. Гарна новина полягає в тому, що антиретровірусна терапія значно знижує ризик розвитку туберкульозу.

АРВ-терапія допомагає вилікувати й гепатит В

А ось це скоріше приємний бонус. Річ у тому, що деякі препарати (ламівудин, тенофовір тощо), які використовують при антиретровірусному лікуванні, активні щодо вірусу гепатиту В. А оскільки дуже часто людина, яка живе з ВІЛ, також хворіє на вірусні гепатити, цей бонус є дуже важливим.

Немає нічого ганебного або складного у прийомі антиретровірусної терапії. Треба просто усвідомити, що це новий спосіб життя, який допоможе прожити довго і щасливо.

В м. Жовті Води кожен має можливість пройти безкоштовне тестування на ВІЛ-інфекцію швидкими тестами. Для цього потрібно звернутись на прийом до свого сімейного лікаря, заповнити добровільну згоду на проведення тестування і пройти тестування.

Турбота про своє здоров’я, вчасне обстеження та лікування – все це залежить, насамперед, від самого пацієнта.

Бажаємо всім міцного здоров’я!