Протидія торгівлі людьми

Корисне  

11 липня, 2022 14:54

1912

Корисне  

11 липня, 2022 14:54

1912

Щороку 30 липня, починаючи з 2014 року, світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.

Проблема торгівлі людьми та співпраці громадських організацій і державних установ щодо реінтеграції осіб, постраждалих від торгівлі людьми  ця проблема  надзвичайно актуальна, адже торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини.

Незважаючи на здійснення певних зусиль з боку держави в напрямку протидії торгівлі людьми – ця проблема залишається актуальною і має стійкі тенденції до поширення.

Злочин «торгівля людьми», зазвичай, прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки, постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків стає дедалі більше, проте вони соромляться звертатися до спеціальних служб.  Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У жебракування, втягують як дітей, так і літніх людей.

Поняття «торгівля людьми» набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося здебільшого про сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало в себе широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Способи використання людей доволі різноманітні. Чоловіків експлуатують як будівельників, шахтарів, на сільськогосподарських роботах; жінок – як домогосподарок, швачок, мийниць посуду. Дітей використовують здебільшого у жебрацтві та як дешеву робочу силу на некваліфікованих роботах або у розповсюдженні наркотиків серед підлітків.

Як правило, злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи у місці призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відпрацювання коштів, витрачених на оформлення документів, віз та проїзних квитків. Згодом, залежність жертви посилюється за схемою сфабрикованих боргів, до яких зараховують суми грошей, що їх витратив роботодавець на незаконне проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно збільшується. До неї додаються надумані штрафи та інші витрати.

«Торгівля людьми», відповідно до сучасного визначення, може бути і без ознаки перетину державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни.

Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено: «Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років». Під експлуатацією людини у цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини у сучасному світі, вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни, кожного регіону.

Починаючи з 2000 року за допомогою до неурядових організацій звернулось понад 16 тис українців, які постраждали від торгівлі людьми. Тенденція останніх років свідчить про те, що переважно в ситуації експлуатації серед українців потрапляють чоловіки.

Якщо ви потрапили в ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми, звертайтеся за телефонами:

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗКОШТОВНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПИТАНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ МІГРАНТІВ

527 та 0 800 505 501 – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, спеціалісти якої надають консультації іноземцям, які перебувають в Україні та українцям, які планують поїхати за кордон, або повернулися в Україну з-за кордону.

Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно!

527.org.ua – електронні консультації
527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні
0-800-505-501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні
Графік роботи гарячої лінії: пн-нд з 08:00 до 20:00

Корисні телефони:

• Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном     (044) 238 16 57
• Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми  Національної поліції України:  (044) 374 37 85 (пн – сб. з 09:00  до 18:00)
• В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу:  (044) 256 12 53 (цілодобово)

Громадська організація «Ла Страда – Україна»

Робота гарячої лінії:

- організація роботи Національних „гарячих ліній” з питань запобігання торгівлі      людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей;

- надання консультацій з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування,    навчання, одруження тощо та з питань насильства й захисту прав дітей надання психологічної допомоги потерпілим від торгівлі людьми та насильства;

- постійне ведення та оновлення бази даних для надання консультацій по проблемі торгівлі людьми;

- розробка та видання інформаційних та методичних матеріалів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”;

- організація та проведення тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій та інших заходів для консультантів телефонів довіри та „гарячих ліній”;

- надання консультацій по електронній пошті з питань виїзду за кордон з метою    працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства.

 Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)

Національна дитяча гаряча лінія  0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)