Фактори ризику виникнення анальної тріщини

Хірургія

02 вересня, 2020 17:36

1883

Хірургія

02 вересня, 2020 17:36

1883

Анальна тріщина - це частковий розрив слизової оболонки анального каналу (проміжку між прямою кишкою та анальним отвором). Також анальна тріщина може сягати шкіри біля анального отвору.

Серед захворювань товстої кишки анальні тріщини по розповсюдженості посідають 3 місце.

7 % від усіх проктологічних операцій також належать лікуванню анальної тріщини. Більше половини хворих на анальну тріщину - жінки. 2/3 хворих на анальну тріщину мають супутні захворювання органів травлення.

До факторів розвитку анальної тріщини належать:

хронічні захворювання нижніх відділів кишківника (виразкові коліти, проктосигмоїдити, парапроктит та інші);
хронічні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту: гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, панкреатит, холецистит (через порушення травлення у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, їжа у кишківник потрапляє неперетравленою, травмує слизову стінку, довго знаходиться у кишківнику, сприяє виникненню закрепів або навпаки, діареям);
окремо слід виділити хронічний геморой - наявність вузлів, запалення, застійні явища у венах сприяють порушенню еластичності слизової оболонки прямої кишки;
травми (у тому числі при частому, необережному анальному статевому акті);
натуження (під час пологів у жінок, при наявності хронічних закрепів);
підняття важкостей;
новоутворення прямої кишки;

Симптомами анальної тріщини є:

біль у анальному отворі, печіння, свербіж (особливо після дефекації);
виникнення болю у прямій кишці під час тривалого знаходження в одній позі;
поява невеликої кількості крові після дефекації;
відчуття спазму м’язів біля анального отвору;
поява “випинань”, наростів біля анального отвору (при хронічних анальних тріщинах).

Що необхідно робити, якщо ви належите до групи ризику або навіть маєте перші симптоми захворювання?

Авжеж необхідно звернутися до лікаря-проктолога. Перше, що він зробить буде опитування стосовно симптомів, стилю життя, наявності супутньої патології.

Наступний крок: огляд. Так, у більшості випадків звичайний огляд спеціаліста та пальцеве дослідження дозволяють підтвердити діагноз. Або виявити супутні захворювання прямої кишки. Іноді необхідні додаткові обстеження, зазвичай при наявності супутніх станів або ускладнень.

Лікування анальної тріщини може бути фармакологічним або хірургічним.

Без хірургічного втручання можно обійтись при невеликих тріщинах, що можуть загоїтись самі. Тоді призначаєтся протизапальна терапія, ліки, що знімають спазм сфінктера, місцеві антисептичні засоби. Коригується харчування - зазвичай призначається дієта із збільшеним вмістом клітковини та багато води.

Хірургічне лікування показане у випадках, коли тріщини великі або глибокі, чи процес хронічний і тріщина зростається погано з рубцевими змінами, чи є стійкий спазм сфінктера, що заважає загоюванню.

Основна мета хірургічного лікування анальної тріщини - ліквідувати усі фактори, що заважають самостійному загоюванню. Рану очищають, видаляють рубці, вузли чи поліпи, що присутні по краях рани. Такі хірургічні операції є малоінвазивними та сприяють скорішому поверненню до активного життя.

Джерела:

О. Л. Соловьёв, А. О. Соловьёв // Современная физиотерапия в лечении геморроя, анальных трещин и параректальных свищей, Колопроктология, №2 (36), 2011, стр.47-50.
Сайт хирурга Александра Карпенко, страница Лечение анальной трещины: https://karpenko.surgery/ru/proktologiya/lechenie-analnoy-treshini/
Бродовський, В. В. Тарабанчук, Я. В. Бадовська // Малоінвазивні технології в хірургії анальних тріщин, Клінічна хірургія, №10 (893), 2016, стр.83-84.