Бронхіальна астма

Органи дихання

08 грудня, 2020 16:28

5705

Органи дихання

08 грудня, 2020 16:28

5705

Всесвітній день хворого на бронхіальну астму

Щороку 11 грудня проводиться Всесвітній день хворого на бронхіальну астму. Вперше цей День почали відзначати в 1998 році в більш ніж 35 країнах світу. Він був приурочений до Всесвітньої наради з профілактики та боротьби з бронхіальною астмою, що відбувалась в Іспанії (м. Барселона).

Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до розв'язання проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам з астмою.

ЩО ТАКЕ БРОНХІАЛЬНА АСТМА

Астма – це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.

Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь. Такі тенденції є однаковими як в Україні, так і в інших країнах світу.

Бронхіальна астма розвивається як хронічне запалення дихальних шляхів, а саме бронхів, що призводить до підвищення чутливості нервових закінчень в дихальних шляхах та їх швидкого подразнення. Під час нападу збільшуються слизові оболонки бронхіол, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи, людина не може нормально вдихнути повітря чи видихнути.

Коефіцієнт смертності від астми не є найвищим в категорії хронічних хвороб. Однак часті напади астми у більшості випадків значно погіршують якість життя, адже людина страждає від безсоння, втоми, низької активності.

ПРИЧИНИ АСТМИ

Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Вченим й досі не вдалося точно визначити основні причини астми. Однак більшість експертів погоджуються, що генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику розвитку астми.

Найбільш поширені причини бронхіальної астми:

1. Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні подразники.

2. Спадкова схильність. Якщо хтось із ваших родичів хворів на астму, то ви автоматично відноситесь до групи ризику.

3. Шкідливі умови праці: вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці.

4. Низька вага при народженні та/або куріння матері під час вагітності.

5. Часті респіраторні захворювання.

6. Деякі медикаменти. Аспірин, група протизапальних і знеболюючих препаратів, ліки від тиску (бетаблокатори) також можуть стати причиною брохніальної астми.

7. Ожиріння.

8. Низька фізична активність.

Фактори, які сприяють розвитку бронхіальної астми, – це домашні алергени (пил і пилові кліщі, пліснява), домашні тварини (шерсть, пір’я, слина тощо), таргани і засоби побутової хімії.

Несприятливі погодні умови (холодне повітря), сильне емоційне (страх або гнів) та фізичне навантаження можуть викликати посилення симптомів або розвиток ускладнень астми.

ПРОФІЛАКТИКА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря.

Профілактика бронхіальної астми – це обмеження хімікатів. Якщо не можете відмовитись від побутової хімії, то користуйтеся гумовими рукавичками і маскою.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем!

Будьте активними.

Навіть якщо ви не займаєтесь спортом, мотивуйте себе гуляти щодня за будь-якої погоди.

ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Астма є серйозним хронінчим захворюванням, тому вилікувати броніальну астму в домашніх умовах за тиждень чи місяць неможливо. Курс лікування має призначати лікар.Раннє лікування призводить до стійкої ремісії, а прийом базових препаратів спровільнює прогресування хвороби.

В Україні ліки від бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки». Зверніться по свій рецепт до свого сімейного лікаря.

Однак ліки – це не єдиний спосіб боротьби з астмою. Важливо також уникати можливих факторів ризику розвитку астми – подразників, які викликають запалення дихальних шляхів. Кожна людина повинна бути добре інформована про це, та знати, які саме фактори ризику найбільш небезпечні саме для неї.

Астма – це те захворювання, яке вимагає медичного контролю. Небезпечно його недооцінювати. Якщо ви не будете дотримуватись спеціального режиму лікування, то наслідки можуть бути трагічними.

СИМПТОМИ АСТМИ У ДИТИНИ

Загальними симптомами є свистяче дихання, кашель, задишка і відчуття стискання в грудях.

У дітей, хворих на астму, можуть спостерігатись:

· кашель під час активності (ігри, сміх/плач);

· кашель вночі;

· хронічний кашель, який супроводжується хрипами (часто це єдиний симптом);

· прискорене дихання;

· відчуття слабкості/втоми, пасивність в іграх;

· скарги на стискання в ділянці грудної клітки;

· високий свистячий звук під час вдиху/видиху;

· помітний рух грудної клітки при диханні;

· задишка, відчуття нестачі повітря, утруднене дихання (частіше при контакті з алергенами).

Напад астми у дитини починається з кашлю, потім з’являється відчуття нестачі повітря, при цьому бронхи набрякають і заповнюються в’язким слизом. В залежності від частоти нападів астма буває легкої, середньої та важкої форми.

Симптоми астми у дитини схожі на ті, що виявляються при реактивному захворюванні дихальних шляхів. Тому для постановки діагнозу необхідне проведення додаткових обстежень для виключення іншої патології, яка викликає дихальну недостатність.

За європейською класифікацією виділяють наступні види астми:

· атопічну (алергічну): «винуватцем» нападу є алерген (пилок рослин, шерсть тварин, плісняві гриби, пилові кліщі);

· інфекційно-залежну: напад провокує вірусна чи бактеріальна інфекція;

· змішаний тип астми.

Окрім того, виділяють інші види бронхіальної астми: аспіринову, гормонозалежну, аутоімунну, викликану фізичним і/чи психоемоційним навантаженням.

Чинники, які викликають загострення у дитини-астматика

Головними «провокаторами» захворювання виступають умовно-патогенні мікроорганізми, побутові та пилкові алергени.

Найпоширенішими тригерами у дітей молодшого віку є вірусні та бактеріальні інфекції дихальних шляхів. Фізичне навантаження також може спровокувати напад у дитини з неконтрольованою астмою. Гіпервентиляція, яка виникає при активності, викликає сухість слизової оболонки бронхів, що провокує бронхоспазм. Причому симптоми можуть з’являтись як за декілька хвилин після фізичних зусиль, так і через багато годин.

Алергічна астма у дітей загострюється після контакту з алергенами, які знаходяться у повітрі (пилок рослин, домашній пил). Також напад можуть викликати емоції (стрес, хвилювання), зміна погоди (низька температура у поєднанні з високою вологістю, сонячна вітряна погода, гроза), деякі медикаменти (антибіотики, вітаміни) тому дитина-астматик повинна приймати лікарські препарати лише після консультації з лікуючим лікарем. Додаткові подразники (тютюновий дим, забруднене повітря, сильні запахи) усугубляють вже наявні симптоми астми.

Причини астми у дітей точно не відомі, оскільки природа патології до кінця не вивчена.

Підвищують ризик захворювання:

спадкова схильність: ймовірність виникнення бронхіальної астми в 6,6 разів вища у дітей, батьки котрих страждають на БА;
діатез та інші алергічні захворювання у ранньому дитинстві.
несприятливі екологічні обставини;
часті ГРВІ з ускладненнями зі сторони бронхів;
паління жінки під час вагітності;
ожиріння у дитини.

Діагностика і терапія бронхіальної астми

Для постановки дитині діагнозу «бронхіальна астма» проводять низку досліджень Насамперед, це функціональні тести зовнішнього дихання, які дозволяють об’єктивно відстежувати ступінь бронхіальної обструкції.

До них належать:

спірографія – реєстрація об’му легень при диханні;
пневмотахографія – визначення швидкості експіраторного потоку повітря в середині видиху;
пікфлоуметрія – вимірювання пікової об’ємної швидкості під час форсованого видиху.

Оцінка алергічного статусу необхідна для підтвердження сенсибілізації до алергенів у навколишньому середовищі. Лабораторні дослідження крові та харкотиння допоможуть визначити важкість захворювання і ефективність лікування, також може знадобитись рентгенологічне дослідження і КТ.

Лікування бронхіальної астми у дітей проводять з урахуванням етіологічної класифікації захворювання та його важкості (ступеню бронхіальної обструкції). Вибір ліків для терапії залежить від віку пацієнта, типу астми, наявності супутніх захворювань, попередньої відповіді організму дитини на лікування. Медикаменти для лікування БА умовно поділяють на дві групи: для підтримувальної терапії (знімають запалення, покращують стан бронхів у період ремісії) і для купірування нападів.

Аби знизити частоту загострень, лікар має ідентифікувати алерген, щоб дитина уникала контакту з ним. Якщо дитина, яка страждає на БА, захворіла на ГРВІ чи грип, то лікування повинно проходити під спостереженням лікаря. У період ремісії показані фізіотерапевтичні процедури, масаж, спелеотерапія, санаторно-курортне лікування в умовах підходящого клімату.

На сьогодні, на жаль, бронхіальна астма залишається невиліковним захворюванням, але розпочате вчасно лікування та дотримання обов’язкових правил дозволяє не обмежувати повсякденне життя тим, хто стикнувся з цією хворобою.