Аутизм

Здoров'я дитини  

01 квітня, 2021 10:14

2963

Здoров'я дитини  

01 квітня, 2021 10:14

2963

Щорічно другого квітня у світі відзначається День поширення інформації щодо проблем аутизму. В цей день організовуються різні освітні заходи, присвячені інформуванню суспільства про проблему аутизму і розраховані на аудиторію дітей, батьків, вчителів, медичних працівників.

            Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомоги людям, що страждають від невиліковного захворювання, адже чисельність дітей, які страждають аутизмом, висока у всіх регіонах світу і має величезні наслідки для дітей, їх сімей, громад і товариств.

            Поширення інформації про аутизм допоможе сім’ям, в яких народжуються такі діти, рухатися правильним шляхом. Адже чим раніше буде виявлено аутизм у дитини, тим більший ефект дасть терапія захворювання. Міжнародна акція «Засвіти блакитним світлом» проводиться в рамках цього дня з 2008 року по всьому світу.

Аути́зм (грец. autos — «сам»; аутизм — «занурення в себе») — це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою, існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світом, з цього приводу виникають порушення в соціалізації.

Ранній дитячий аутизм - особлива аномалія психічного розвитку, якій характерні стійкі і своєрідні порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту дитини з навколишнім світом і вміння правильно реагувати на зовнішні ситуації. Основна ознаку аутизму, неконтактність дитини, виявляється зазвичай рано, вже на першому році життя, але особливо чітко у віці 2-3 років в період першої вікової кризи.

З клінічного погляду ранній дитячий аутизм є одним з найбільш важких порушень розвитку. Поведінці дітей з раннім дитячим аутизмом характерна байдужість або захисна реакція стосовно "нормальних" пропозицій контакту, спілкування; напружено-боязлива прихильність до певних щоденних устроїв і процедур; однобічність, самостимульовані практичні підходи; недостатній розвиток засобів вираження, комунікації (мови, міміки) і неготовністю до практичних вимог життя.

Термін "аутизм" ввів швейцарський психіатр Л. Каннер у 1943 р. лікар вперше дав цілісний опис синдрому, який він визначив як ранній дитячий аутизм (РДА). Однак дослідження в цій області були проведені зовсім недавно.

З часів опису РДА Каннером і незабаром Аспергером виділяють дві його форми: синдром дитячого аутизму Каннера і аутична психопатія Аспергера.

Варіант Аспергера зазвичай легший, при ньому не страждає “ядро особи". Цей варіант багато авторів відносять до аутичної психопатії. У літературі представлені описи різних клінічних проявів при цих двох варіантах аномального психічного розвитку. Наприклад, РДА Каннера зазвичай рано виявляється - в перші місяці життя, або впродовж першого року. При синдромі Аспергера особливості розвитку і дивакуватість поведінки, як правило, починають виявлятися на 2-3 році і чіткіше - до молодшого шкільного віку.

 При синдромі Каннера дитина починає ходити раніше, ніж говорити, при синдромі Аспергера мова з'являється раніше ходьби. Синдром Каннера зустрічається як у хлопчиків, так і у дівчаток, а синдром Аспергера вважається за “крайнє вираження чоловічого характеру". При синдромі Каннера має місце пізнавальний дефект і важчий соціальний прогноз, мова, як правило, не має комунікативної функції. При синдромі Аспергера інтелект більш збережений, соціальний прогноз значно кращий і дитина зазвичай використовує мову, як засіб спілкування. Зоровий контакт також кращий при синдромі Аспергера, хоча дитина уникає чужого погляду; спільні і спеціальні здібності також краще при цьому синдромі.

Ознаки аутизму

Дітям аутистам («дітям дощу») важко розрізнити обличчя та зрозуміти про що говорять оточуючі, різкі звуки нестерпні, все навколо страшно та небезпечно.

- Перший прояв аутизму у дітей - це практично повна відсутність зорового контакту. Дитина встановлює його вкрай рідко або робить це незвичайним чином: дивиться ніби крізь або скоса.

 - Малюк проявляє дуже мало інтересу до навколишнього світу і людей.

- Грається переважно на самоті. Якщо поспостерігати за ним, можна помітити, що він немов перебуває в якомусь своєму світі.

- Визначити аутизм можна також за тим, що дитина не реагує на прості звернення або вказівки, при цьому ви напевно знаєте, що проблем зі слухом у неї немає.

- Дитина не намагається повторювати/копіювати поведінку батьків або інших дітей.

- Дитині абсолютно не цікаво гратися з ровесниками.

- Ознакою аутизму може служити також така особливість: дитина спершу заговорила, а потім замовкла. Розвиток мовлення не відповідає віку, а у важких випадках відсутній.

- Розпізнати аутизм можна і за манерою спілкування: діти з таким відхиленням можуть спілкуватися, не використовуючи міміку і жести.

- Малюк може механічно багаторазово повторювати слова чи вирази, які почує з розмови або телевізора.

- Ще одна ознака аутизму - коли дитина при розмові з нею повторює останні почуті слова.

- Дитина намагається уникати дотиків, обіймів, погладжувань.

- Проявляється аутизм і у вигляді страху перед гучними звуками. Дитина може закривати долонями очі та вуха.

- Ознакою аутизму у дітей можуть бути і якісь стереотипні рухи: похитування, обертання головою.

- Дитина протестує проти будь-яких змін у навколишньому світі.

Класифікація станів за ступенем тяжкості РДА 

Виділять 4 групи розвитку РДА, кожної з яких характерний свій спосіб відгородження від зовнішнього світу:

       1. Повна відчуженість від того, що відбувається навколо, при спробах взаємодії з дитиною, характерний прояв крайнього дискомфорту. Відсутність соціальної активності, навіть близьким важко добитися від дитини будь-якої відповідної реакції: посмішки, погляду. Діти даної групи намагаються не мати ніяких точок зіткнення з навколишнім світом, вони можуть ігнорувати мокрі пелюшки і навіть життєво важливі, вітальні потреби - голод. Дуже важко переносять погляд очі в очі і уникають різних тілесних контактів.

2. Активне відкидання навколишнього середовища. Характеризується не як відчуженість, а як ретельна вибірковість у контактах із зовнішнім світом. Дитина спілкується з обмеженим колом людей, найчастіше це батьки, близькі люди. Проявляє підвищену вибірковість в їжі, одязі. Будь-яке порушення звичного ритму життя веде до сильної афективної реакції. Дітям даної групи більш ніж іншим властиво відчувати почуття страху, на який вони реагують агресивно, буває що агресія приймає форми аутоагресії. Спостерігається велика кількість мовних і рухових стереотипів. Незважаючи на всю тяжкість різних проявів ці діти набагато більш адаптовані до життя, ніж діти 1-ої групи.

3. Захваченность аутистическими інтересами. Діти цієї групи намагаються сховатися від навколишнього світу в своїх інтересах, при цьому їх заняття проявляються в стереотипній формі і не носять пізнавального характеру. Захоплення носять циклічний характер, дитина може роками розмовляти на одну і ту ж тему, малювати або відтворювати один і той же сюжет в іграх. Інтереси найчастіше носять похмурий, страхітливий, агресивний характер.

4. Надзвичайна складність у взаємодії з навколишнім середовищем. Найбільш легкий варіант прояви аутизму. Основною рисою є підвищена ранимість, вразливість таких дітей. Уникнення відносин, якщо дитина відчуває будь-яку перешкоду. Чутливість до чужої оцінки.

Причини аутизму у дітей 

Більшість фахівців з раннього дитячого аутизму вважають, що в основі захворювання лежать мутації генів. Тим не менш, в одній сім'ї рідко зустрічається двоє хворих на аутизм дітей. Не завжди аутизм буває у обох однояйцевих близнюків.

Більшість випадків аутизму поєднується з органічними ураженнями мозку, що виникають у немовляти в період внутрішньоутробного розвитку. Органічні порушення можливі після інфекційних захворювань матері під час вагітності (наприклад, краснухи), травм, професійних шкідливих (опромінення, отруєння солями важких металів), психічних травм. До мозковим порушень (енцефалопатії або ПЕП) можуть привести і родові травми, в тому числі і стрімкі пологи при недоношеній вагітності. Зазвичай природа намагається «відбраковувати» зародків з генетичними і органічними порушеннями. У зв'язку з цим, якщо вагітність у тебе супроводжувалася загрозою викидня, то існує певна ймовірність народження дитини і з такою патологією, як аутизм.

Деякі дослідники вважають причиною аутизму у дітей гормональні та імунні порушення. У цьому контексті особливо популярна теорія впливу на мозок борошняних і молочних продуктів, що містять глютен і казеїн. На думку прихильників цієї теорії, білки викликають порушення роботи нервової системи дитини, що і призводить до появи симптомів раннього дитячого аутизму.

Цікаві факти про аутизм

Термін «аутизм» ввів шведський психіатр, але він спочатку ставився до шизофренії у дорослих. Рівень поширення аутизму у всьому світі зростає на 14% щороку. У Китаї темпи зростання кількості випадків аутизму трохи вища — близько 20% на рік.

Якщо одному з однояйцевих близнюків поставлений діагноз аутизм, в 90 випадках зі ста у другого близнюка в майбутньому ця хвороба теж розвинеться. Мутація хромосоми 16 зв’язуються з розвитком аутизму. Проблема виникає в тій частині ланцюжка ДНК, яка містить «гени Морфея», які дуже швидко мінялися в історії людської еволюції. Не існує ні аналізів, ні змін в людському організмі, за якими можна діагностувати аутизм. Діагноз грунтується на спостереженні за поведінкою людини і психіатричному скринінгу. Аутизм у дітей зустрічається частіше, ніж ракові захворювання, діабет і СНІД разом узяті. У всьому світі приблизно 67 мільйонів чоловік страждають від аутизму. Один з 10 передчасно народжених немовлят схильний до аутизму. Діти, народжені більш, ніж на три місяці раніше терміну, мають удвічі більший ризик захворювання на аутизм. Ще в ранньому дитинстві діти починають виявляти три відмітних ознаки аутизму: проблеми із спілкуванням, порушена соціальна взаємодія і поведінку з повторенням одноманітних дій. Багато дітей, які страждають аутизмом, володіють зниженою чутливістю до болю, але можуть загострено реагувати на звук, дотик або інші види сенсорної стимуляції — які призводять до небажання таких дітей обніматися. Дослідники припустили, що у дітей, народжених від батьків у віці, підвищується ризик розвитку аутизму. Діти, що народилися від батьків сорокарічного і більш віку, схильні до захворювань, пов’язаним з аутизмом в шість разів частіше, ніж ті, хто народився від батьків до тридцяти років. Жінки, які страждають аутоімунними захворюваннями, такими як діабет 1-го типу, ревматоїдний артрит і глютенова хвороба, мають в три рази вищий ризик народження дитини, схильної до аутизму.

Існує твердження, що собаки набагато покращують якість життя дітей з синдромами аутизму, їх безпеку і незалежність. Присутність тренованої собаки пом’якшує агресивну поведінка, заспокоює дитину і служить ланкою, що з’єднує його з іншими дітьми.

Стереотипи - це стіна між людьми. Кожна особистість унікальна, котру не потрібно "заганяти в певні рамки". Адже постійно слухаючи про свою неадекватність, не таку, як у всіх поведінку - аутисти можуть повірити в них. Не обмежуйте свободу інших, ми всі рівні!