Медичний портал ITMED

· Статті про здоров’я

· Захворювання щитоподібної залози: основні симптоми й профілактика захворювання та запобігання ускладнень

Захворювання щитоподібної залози: основні симптоми й профілактика захворювання та запобігання ускладнень

Ендокринологія

29 березня, 2021 20:59

3484

Ендокринологія

29 березня, 2021 20:59

3484

Щитоподібна залоза — це ендокринна залоза, яка розташована на шиї, на поверхні щитоподібного хряща, під гортанню. Форма залози у людини схожа на крила метелика.
Щитоподібна залоза виробляє йодовмісні гормони та викидає їх в кров. Називаються ці гормони

тироксин (тетрайодтіронін, T4);
трийодтиронін (T3).

За допомогою цих гормонів заліза впливає на ріст клітин і організму в цілому, а також регулює обмін речовин.
Розвиток захворювань можливо як при нормальній функції залозі, так при підвищеній та зниженій кількості вироблення гормонів. Хвороба здатна наздогнати в будь-якому віці, включаючи внутрішньоутробний період розвитку плоду.

Порушення роботи щитоподібної залози призводить до найрізноманітніших симптомів

З боку серцево-судинної системи — це тахікардія і порушення ритму;
нервова система реагує погіршенням пам'яті та емоційною нестабільністю;
страждають шкірні покриви — з'являються сухість, а також ламкість нігтів і волосся;
з'являються порушення роботи шлунково-кишкового тракту — запори;
у жінок порушується менструальний цикл;
виникає загальна слабкість, пітливість;
підвищення маси тіла при відсутності змін в раціоні;
з'являється набряклість.

Як проводиться діагностика захворювань щитоподібної залози

При підозрі на порушення роботи щитоподібної залози необхідно звернутися до лікаря. На підставі скарг, огляду пацієнта і збору інформації (анамнезу захворювання) доктор призначає ряд досліджень.

Лабораторні дослідження:

вимірювання кількості тиреотропного гормону;
вимірювання кількості тироксину;
вимірювання концентрації трийодтироніну;
зміст тиреоглобуліну;
кількість поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою;
аналіз крові на вміст антитіл.

Інструментальні методи дослідження:

ультразвукове дослідження щитоподібної залози (УЗД);
при необхідності призначається рентгенологічне дослідження; комп'ютерна томографія;
біопсія щитоподібної залози (забір тканини залози за допомогою тонкої голки для вивчення клітин органу або досліджуваного вузла).

Захворювання щитоподібної залози

Ендемічний зоб
Розвивається при недостатньому надходженні в організм людини йоду. Найчастіше цим захворюванням страждають люди, які проживають на територіях, збіднених наявністю мінералу у воді, ґрунті. А також додатково не включаються в їжу продукти, що містять цей мінерал. До них відносяться морепродукти — риба, креветки, морська капуста. Мешканцям цих регіонів рекомендується вживати йодовану сіль.

Україна також належить до йододефіцитних регіонів. Тому контроль кількості споживання йодовмісних продуктів дуже важливий особливо:

вагітним жінкам (через ризики порушеннях розвитку плода);
в період годування материнським молоком;
для дітей, що знаходяться в періоді статевого дозрівання.

Для більшості людей в подібних регіонах важлива індивідуальна профілактика дефіциту йоду.

Гіпотиреоз
Захворювання, при якому щитоподібна залоза перестає виробляти гормони в необхідних для організму кількостях.
Причини захворювання:
Хронічний аутоімунний тиреоїдит (зоб Хашимото), при якому щитоподібна залоза руйнується;
стану після лікування радіоактивним йодом;
оперативне втручання в область щитоподібної залози.
Таким пацієнтам после обстеження призначається замісна терапія.

Гіпертиреоз (Тиреотоксикоз)
Захворювання, при якому щитоподібна залоза становиться гіперактивною й виробляє надмірну кількість тиреоїдного гормону.
Причиною захворювання:

розвиток дифузного токсичному зобу (базедова хвороба);
токсична аденома (хвороба Пламмер), при якій утворюється доброякісна пухлина й клітини самостійно продукують тиреоїдний гормон.

Профілактика захворювань щитоподібної залози

Профілактика дуже проста та доступна. На різних етапах розвитку хвороби розрізняють

первинну;
вторинну;
неспецифічну профілактику.

Первинна профілактика — це дотримання вживання добової норми йоду. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я встановлені такі норми:

для дітей до 50 мкг;
для дорослих до 150 мкг;
для вагітних й матері, що годують до 200 мкг.

Щоб йод надходив до організму в потрібній кількості треба відрегулювати щоденний раціон.

Найбільший вміст йоду:

в різних морепродуктах та риб'ячому жирі;
сіль, збагачена йодатом калію (стійкий до термічної обробки);
овочі (часник, цибуля, спаржа, шпинат, гарбуз);
рибна ікра та яєчний жовток;
гречана каша;
фрукти (хурма, інжир);
горіхи.

Вторинна профілактика необхідна для запобігання розвитку ускладнень, коли діагноз вже встановлено. У цьому випадку лікар призначає препарати та вітамінні комплекси.
Дотримання заходів профілактики дають хороший прогноз для захворювання. Особливо уважно треба стежити за профілактикою у дітей, через то, що порушення гормонального балансу може призвести до затримки розумового розвитку.

Неспецифічна профілактика спрямована на впорядкування розпорядку життя людини. Це прості правила, які здатні зберегти здоров'я на довгі роки.
Що важливо:

Дотримуватись режиму сну та неспання. Доросла людина повинна відпочивати не менше 8 годин, тривалість дитячого сну становить 9-10 годин;
намагатися частіше бувати на свіжому повітрі;
більше рухатися — займатися спортом або влаштовувати тривалі піші прогулянки;
стежити за психоемоційної сферою, навчитися протистояти стресу. Стрес є основним тригером захворювань щитоподібної залози.

Дотримання правил профілактики захворювань щитоподібної залози допоможуть запобігти розвитку хвороби.

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали: читайте новини медицини та купуйте медтехніку за оптовими цінами!

Ми у Viber Ми у Facebook Ми у Telegram