Цистит: ранні прояви інфекції сечового міхура

Урологія

20 вересня, 2024 00:30

1765

Урологія

20 вересня, 2024 00:30

1765

У більшості випадків симптоми циститу усуваються самостійно, що може призвести до переходу інфекції у хронічну форму та «потягнути» за собою ряд ускладнень. Розберемо детальніше поява яких ознак ураження сечового міхура потребує негайного звернення до лікаря.

Цистит – це патологічний стан, що характеризується розвитком запального процесу сечового міхура.

У більшості випадків причина циститу пов’язана з інфекціями сечовивідних шляхів. А саме коли патогенні збудники потрапляють до сечового міхура та розмножуються. Також цистит може бути спричинений неконтрольованим ростом бактерій які вже наявні в організмі (на шкірі чи у кишківнику). Не варто виключати вплив на появу запального процесу певних ліків та засобів особистої гігієни.

За статистичними даними більшість випадків циститу виникає у жінок, що пов’язано з коротшою уретрою та її ближчим розташуванням до заднього проходу.

Залежно від причини циститу розрізняють і його види. Так патологія може виникати раптово та діагностуватися як гострий цистит. Інтерстиціальний цистит виникає на тлі тривалого запального процесу з можливим ураженням декількох шарів сечового міхура.

При потраплянні бактерій до сечового міхура та уретри виникає бактеріальний цистит.

Медикаментозна форма захворювання є результатом приймання певних ліків. Прикладом таких лікарських засобів є хімієтерапевтичні препарати.

Також розрізняють хімічний цистит, пов'язаний з впливом певних засобів гігієни (наприклад, спреї для жіночої гігієни, піна для ванни, сперміцидні желе). Іноді цистит виникає як симптом інших захворювань.

Характерні ознаки

1. Часті позиви до сечовипускання, навіть після спорожнення сечового міхура.

2. Сеча має неприємний запах та стає каламутною. Можлива поява домішок крові.

3. Відчуття печіння.

4. Больові відчуття під час сечовипускання та статевого акту.

Приєднання до вищевказаних симптомів нудоти та блювання, ознобу, лихоманки, болю у спині може вказувати на поширення інфекційного процесу на нирки.

Основні причини

1. Приймання певних лікарських препаратів.

2. Інфекція сечовивідних шляхів.

3. Тривале використання сечового катетера.

4. Використання подразнювальних та агресивних засобів інтимної гігієни.

5. Збільшена передміхурова залоза у чоловіків, що викликає обмеження типового відтоку сечі.

У жінки збільшити ймовірність циститу може стан вагітності, менопауза, надмірна сексуальна активність, використання діафрагм зі сперміцидом у них та тампонів.

Як у чоловіків, так і у жінок ризик циститу підвищуються при перенесенні недавно інфекції сечовивідних шляхів, проходження променевої або хімієтерапії, наявність в анамнезі цукрового діабету та ін..

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу потребує проведення ряду діагностичних тестів. Серед них лабораторні дослідження сечі, цистоскопія, УЗД.

Тактика лікування обиратиметься залежно від причини циститу. До прикладу бактеріальний цистит потребує призначення антибактеріальної терапії. Тип і тривалість лікування антибіотиками залежать від індивідуальних особливостей.

Інтерстиціальний цистит не має точної причини, тому лікар може порекомендувати кілька етапів терапії: від зміни способу життя до медикаментозного лікування та навіть можливого розтягнення сечового міхура.

Оперативне втручання буде доцільним при структурній проблемі.

Додатково лікар рекомендуватиме пацієнтові пити багато рідини, обмежити вживання кофеїну та алкоголю, уникати затримання сечовипускання.

Загалом прогноз при циститі хороший. Однак для цього важливо якнайшвидше лікувати основне захворювання. Тому при появі симптомів циститу краще одразу звернутися до лікаря та не займатися самолікуванням.