Рак сечового міхура: ранні прояви захворювання

Онкологія

12 травня, 2025 00:31

983

Наталія Холявицька

Онкологія

12 травня, 2025 00:31

983

Наталія Холявицька

Небезпекою раку сечового міхура є відсутність специфічних симптомів у більшості випадків його розвитку. Відповідно це впливає на час встановлення діагнозу.

Рак сечового міхура – ​​це патологічний процес, для якого характерним є розвиток злоякісного новоутворення. Пухлина формується зі стінок сечового міхура.

За статистичними даними більшість випадків припадає на чоловіків, віком від 40 до 60 років.

Механізм розвитку захворювання полягає в аномальному неконтрольованому рості клітин сечового міхура, які починають ділитися та рости. Вони можуть утворювати пухлину та з часом поширюватися на навколишні м’язи та органи.

Найбільш частим типом діагностованого раку є перехідно-клітинний рак сечового міхура. Рідше зустрічається аденокарцинома.

Основні причини

Як і при будь-яких інших типах онкології, питання раку сечового міхура до кінця не вивчено. Точніше немає конкретних причин, чому він виникає. Спеціалісти відмічають можливий вплив наступних факторів та станів:

1. Шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголю).
2. Неправильне харчування з переважанням в раціоні продуктів, з високим вмістом барвників.
3. Наявність в анамнезі хронічних захворювань (наприклад, цистит, уретрит).
4. Умови праці з тривалим контактом з промисловими канцерогенами.
5. Вроджені аномалії розвитку сечового міхура.

При цьому люди можуть захворіти на рак сечового міхура, не маючи відомих факторів ризику, тоді як інші, хто має кілька факторів ризику раку сечового міхура, можуть взагалі нього не захворіти.

Характерні ознаки

Як зазначалося вище рак сечового міхура є «тихим» патологічним процесом, оскільки його симптоми не завжди на початку є характерними для розвитку онкології. До ознак патології на які варто звернути першочергову увагу відносять:

• больові відчуття при сечовипусканні;
• поява домішок крові у сечі;
• втрата контролю над сечовим міхуром (нетримання сечі);
• часте сечовипускання.

Додаткова поява больового синдрому, втрата ваги та відсутність апетиту, швидка стомлюваність можуть вказувати на запущені форми раку та його прогресування.

Діагностика та тактика лікування

При встановленні діагнозу до уваги береться проведення аналізу даних анамнезу з детальним вивченням перебігу клінічної картини. Додатково лікар поведе ряд діагностичних тестів серед яких цистоскопія з наступною біопсією тканин, КТ, лабораторні дослідження крові та сечі.

Тактика лікування полягає у застосуванні комплексного підходу з проведенням оперативного втручання, медикаментозної терапії та опромінення. Звісно, що об’єм терапії залежатиме від стадії захворювання.

До прикладу на ранніх стадіях з метою збереження функції сечового міхура проводиться видалення новоутворення з наступним призначенням променевої терапії або імунотерапії.

Поширення патологічного процесу на стінки сечового міхура потребує його повного видалення з подальшим хірургічним втручанням для створення нового шляху виведення сечі з організму. Додатково призначається хімієтерапія та променева терапія. Це необхідно з метою запобігання рецидиву патології.

З метою зменшення ризиків розвитку раку сечового міхура потрібно слідкувати за своїм здоров’ям та проходити щорічні профілактичні огляди у лікаря. Це дасть можливість вчасно виявити патологію ще на ранньому етапі. Також варто окрему увагу приділяти своєму способу життя.

Враховуючи, що рак сечового міхура може рецидивувати після лікування, люди з цим захворюванням повинні бути пильними та звертатися до своїх лікарів й надалі.

Створення веб-сайту медичних закладів та лікарів безкоштовно за допомогою конструктора медичних сайтів ІТМЕД:

https://itmed.org/service/             

Публікація рекламних статей медицина, здоров'я та фармація на Медичному порталі:

https://itmed.org/service/article/