Пієлонефрит та вагітність: симптоми ураження нирок

Вагітність. ЕКЗ

12 серпня, 2021 22:44

11237

Вагітність. ЕКЗ

12 серпня, 2021 22:44

11237

Вагітність – це дуже важливий момент в житті жінки, але для організму жінки виникають певні стреси у цей період. У деяких випадках можуть загострюватись хронічні захворювання або з’являтись інші патологічні стани. Бувають випадки, коли жінки в період вагітності мають пієлонефрит.

 Пієлонефритом називають неспецифічні інфекційно-запальні процеси, які супроводжуються патологічними змінами в тканинах нирки.

 Коли виникає пієлонефрит?

Клінічна статистика показує, що у вагітних жінок даний патологічний процес найчастіше розвивається у правій нирці. Частіше за все пієлонефрит починає турбувати жінок приблизно на 22-28 тижні вагітності. Саме в цей період різко зростає рівень статевих і кортикостероїдних гормонів. Зазначений проміжок часу називають критичним для вагітних, які мають хронічний пієлонефрит у анамнезі.

 Збудник пієлонефриту

Збудником пієлонефриту можуть стати патогенні або умовно-патогенні мікроорганізми. Наприклад, кишкова паличка, протей, ентерококи, грамнегативний стрептокок групи В та стафілокок.

 Яка клінічна картина та симптоматика?

Захворювання може мати гостру та хронічну форми.

Гостра форма пієлонефриту зазвичай починається з значного підвищення температури тіла до 40°С. Хворі жінки відчувають озноб, головний біль та біль в кінцівках. Стають помітні ознаки інтоксикації.

Важливою діагностичною ознакою є поява болю в поперековій ділянці, він підсилюється при кашлі. Біль може іррадіювати у піхвову ділянку та зовнішні статеві органи. Больові відчуття у попереку спочатку виникають з обох боків, а вже потім - з одного, частіше праворуч.

За зоною ураження можна виділити інтерстиціальний, серозний та гнійний пієлонефрит. Якщо у вагітної жінки розвивається гнійна форма пієлонефриту, то може приєднатися симптоматика бактеріально-токсичного шоку. У такому випадку у жінок спостерігається падіння артеріального тиску, різка блідість шкірних покривів, акроцианоз, порушення свідомості.

 Зазвичай, загострення хронічного пієлонефриту часто можна пов'язати з гормональною перебудовою. Скарги можуть відрізнятись у кожному клінічному випадку, їх інтенсивність залежить від багатьох факторів.

 Діагностика

 Методи діагностику базуються на загальноклінічному, лабораторному та ультразвуковому дослідженнях нирок.

У лабораторному аналізі крові – спостерігається поява лейкоцитозу з нейтрофільним зсувом вліво, помірна анемія, прискорене ШОЕ. Біохімічне дослідження крові дозволяє виявити гіпопротеїнемію та диспротеїнемію. Також, в результатах аналізів можна помітити підвищену концентрацію сечовини та креатиніну. В аналізах сечі вагітної жінки можна виявити значну піурію, бактеріурію, протеїнурію. УЗД нирок дає змогу візіалізувати патологічні зміни та зробити їх виміри. Лікарі визначають розміри нирок, товщину всіх шарів та інше.

 Лікування пієлонефриту 

 При появі перших симптомів захворювання необхідно одразу звернутись до лікаря. На консультації, після збору анамнезу та оцінки результатів аналізів, лікар обере тактику лікування.

 Методи лікування пієлонефриту залежать від форми патологічного процесу та стадії захворювання. Також необхідно брати до уваги вид збудника та термін вагітності.

 Для лікування гострого пієлонефриту у вагітних лікарі найчастіше призначають антибіотики. Тривалість прийому та дозування лікар обирає індивідуально у кожному клінічному випадку. Під час лікування необхідно проводити моніторинг стану здоров’я малюка.

Створення веб-сайту медичних закладів та лікарів безкоштовно за допомогою конструктора медичних сайтів ІТМЕД:

https://itmed.org/service/ 

Публікація рекламних статей медицина, здоров'я та фармація на Медичному порталі:

https://itmed.org/service/article/