Роздратованість: норма і патологія

Психологія

07 грудня, 2020 17:04

10115

Психологія

07 грудня, 2020 17:04

10115

Роздратованість – тимчасова реакція або постійна риса характеру, в основі якої лежить підвищена емоційна реакція на зовнішні і внутрішні чинники. Дратівливість проявляється злістю, гнівом, агресією та відповідною реакцією організму – пришвидшенням серцебиття і дихання, тощо.

Провокуючими чинниками можуть бути найрізноманітніші аспекти життя – гучний або повторюваний звук, розмова, яскраве або занадто тускле світло і т.п.

Дратівливість може бути як нормальною, так і патологічною, тобто пов’язаною з порушенням психічного стану або захворюваннями.

Фізіологічна роздратованість

До нормальних, фізіологічних причин підвищеної дратівливості відносяться:

1. Характер людини. Особливості темпераменту обумовлені функціонуванням ЦНС. До дратівливості схильні люди з рухомим і нестійким типом нервової організації – холерики і меланхоліки.

2. Втома. При накопиченні втоми змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в нервовій системі, підвищується реактивність організму. Причини дратівливості в таких випадках – повсякденні проблеми, надмірне або неприємне спілкування з іншими людьми.

3. Недосипання. При неповноцінному сні в організмі підвищується рівень кортизолу – гормону стресу. На фізіологічному рівні організм стає готовим до боротьби, в тому числі – підвищується дратівливість, агресивність.

4. Гормональні зміни. Досить часто надмірна дратівливість виникає у жінок при переході в період менопаузи, змінах менструального циклу та під час вагітності. 

Роздратованість, обумовлена психологічними чинниками

В деяких випадках надмірна дратівливість є результатом короткочасного або тривалого впливу емоційних та психологічних факторів, в тому числі: 

1. Стрес. Психоемоційні навантаження, негативні емоції та конфлікти призводять до розвитку стресового стану, однією з рис якого є підвищена збудливість та дратівливість. 

2. Нервово-психічне виснаження, як наслідок тривалого стресу. При цьому у людини знижується здатність повноцінно працювати, спілкуватися з людьми і відпочивати. Натомість наростає відчуття безвиході, дратівливість.

3. Неправильне виховання. У деяких сім'ях батьки регулярно демонструють агресивну модель поведінки, внаслідок чого дитина переймає її. У підлітковому віці і молодості дратівливість закріплюється, стає рисою характеру.

Роздратованість як симптом захворювання

В ряді випадків підвищена дратівливість може бути проявом психічного або соматичного заварювання: 

1. Неврози. Дратівливість вважається одним з провідних симптомів неврозів. Також вона поєднується з тривогою, зниженням працездатності, пригніченим настроєм. Найбільш характерна для неврастенії, депресії, неврозу нав'язливих дій.

2. Шизофренія. При шизофренії дратівливість часто проявляється на початку захворювання та в періодах між загостреннями. Вона стимулюється зниженням здатності ясно сприймати те, що відбувається, підозрілістю до оточуючих, втратою почуття самоідентифікації.

3. Ураження центральної нервової системи. Епілепсія, інсульти, пухлини мозку, різні варіанти деменцій (наприклад – хвороба Альцгеймера), черепно-мозкові травми викликають дистрофічні зміни нервової тканини, в тому числі ті, що охоплюють зони мозку, відповідальні за емоції і поведінку. В результаті людина стає дратівливою, імпульсивною, агресивною, тощо.

4. Ендокринні патології. Гормональні захворювання супроводжуються порушенням гуморальної регуляції емоцій. Залежно від характеру дисбалансу гормонів змінюється настрій, поведінку хворого. Поширені причини дратівливості – гіпертиреоз, цукровий діабет, хвороба Іценко-Кушинга.