Нефритичний та нефротичний синдроми: основні симптоми ураження нирок

Урологія

17 січня, 2022 10:34

45601

Урологія

17 січня, 2022 10:34

45601

На перший погляд, поняття “нефритичний” та “нефротичний”, можуть здатися одним і тим же захворюванням. Однак попри ураження сечовидільної системи, ці діагнози є різними. Тому розберемо детальніше їх відмінності та особливості перебігу.

Поширення обох типів синдромів припадає як на вікову категорію дорослих, так і дітей. На це впливає ряд факторів, від території проживання, супутніх захворювань до сімейного анамнезу тощо.

Нефротичний синдром

Нефротичний синдром - це патологія, для якої є характерним добова втрата білка з сечею. В нормі ці показники не перевищують 50 мг за день.

Нефротичний синдром характеризується:

протеїнурією;
гіперліпідемією;
гіпоальбумінемією;
набряками периферичного характеру;
появою пінистої сечі (внаслідок високого вмісту білка).

Також внаслідок затримки рідини в організмі спостерігається збільшення маси тіла хворого. А загальне самопочуття хворого погіршується з розвитком постійної слабкості, головного болю.

Провокуючими факторами нефротичного синдрому являються системні хвороби (гранулематоз), інфекційні процеси в організмі (інфекційний ендокардит), вплив вірусів, отруєння та алергічні реакції, приймання певних лікарських препаратів.

Симптоми мають досить стрімкий розвиток.

Нефритичний синдром

Нефритичний синдром являє собою патологічний процес, що характеризується розвитком запального процесу в ниркових клубочках. Надалі порушення супроводжуватиметься наявністю в крові продуктів білкового обміну - азотемія, що як наслідок впливає на зниження клубочкової фільтрації.

Дане порушення виникає на тлі інфекційних процесів (вірусів - вітряна віспа, мононуклеоз бактерій - сепсис), гломерулонефриту, що є найчастішим та основним проявом, недостатності нирок первинного характеру.

Основними проявами порушення являються гематурія (кров в сечі), олігурія (зниження діурезу) та гіпертонія. Додатково нефритичний синдром буде характеризуватися нудотою та блюванням, головний болем та больовими відчуттями в ділянці попереку або живота.

Симптоми розвиваються зазвичай після одного-двох тижнів після впливу провокуючого чинника.

Діагностика та тактика лікування

Підтвердження даних патологічних станів відбуватиметься на основі даних анамнезу, скарг хворого, фізикального огляду та безпосереднього проведення лабораторних аналізів крові й сечі, візуалізаційно - УЗД, нефросцинтиграфії. За показаннями проводиться біопсія тканин нирки.

Тактика лікування нефритичного синдрому полягатиме насамперед в терапії основного захворювання, що й спричинило порушення. Медикаментозна терапія включатиме призначення антибіотиків, діуретиків паралельно з кальцієм.

Нефротичний синдром також полягатиме в призначенні сечогінних, гіпотензивних, гормональних препаратів, за показаннями - антибактеріальної терапії, якщо причина в інфекційному процесі.

Особливості терапії будуть залежати від стадії розвитку, форми патології (первинна, вторинна) та наявності основного захворювання (наприклад, гломерулонефрит, алергічна реакція, цукровий діабет тощо).

В критичному випадку у разі розвитку ниркової недостатності можливе застосування діалізу та проведення трансплантації нирки.

Таким хворим в обох випадках важливо дотримуватися дієтичного харчування.

Важливо пам'ятати про необхідність проходження діагностики нирок, мати обізнаність в сімейному анамнезі з можливою наявністю одного з синдромів. І звісно розуміти суттєвий вплив здорового способу життя на функціонуванні сечовидільної системи.

Інформація для закладів охорони здоров’я, лікарей, благодійних фондів.

Медтехніка ITMED пропонує найбільший асортимент товарів медичного призначення: