Метаболічний синдром: основні причини порушення вуглеводного обміну

Ендокринологія

04 серпня, 2021 09:51

10976

Ендокринологія

04 серпня, 2021 09:51

10976

Розвиток таких небезпечних станів, як цукровий діабет або артеріальна гіпертензія мають спільний корінь проблем у вигляді метаболічного синдрому. Цей стан з одного боку можливо вчасно усунути при ранньому початку лікування, а з іншого - він є тригером до тяжких захворювань, які зазначалися вище. Тому розберемо детальніше які фактори впливають на розвиток метаболічного синдрому та як вчасно запідозрити порушення?

Метаболічним синдром - це патологічний стан, що характеризується розвитком комплексу взаємопов'язаних порушень у вигляді вуглеводного та ліпідного обмінів. Це відповідно має свої наслідки у вигляді високого артеріального тиску, інсулінорезистентності та ін.

За статистичними даними показники розповсюдженості метаболічного синдрому серед чоловіків та жінок є практично рівними. Однак після 70 років метаболічний синдром є частішим явищем саме серед жінок, що пов'язано з настанням клімактеричного періоду.

Фактори ризику

Основним тригером порушення виступає спосіб життя людини: малорухомий спосіб життя, яке доповнюється неправильним харчуванням. Це своєю чергою викликає надмірну вагу.

До інших чинників належать:

• гормональні порушення;

• сильні переживання;

• дефіцит сну;

• супутні захворювання.

Які симптоми вказують на розвиток метаболічного синдрому?

Дуже часто на початкових етапах метаболічний синдром протікає безсимптомно. Запідозрити порушення можливо при розвитку наступних станів:

• апатія та швидка стомлюваність;

• збільшення ваги та в першу чергу окружність талії;

• задишка;

• головний біль;

• набряки;

• часті зміни настрою;

• порушення статевої функції;

• підвищення артеріального тиску.

Діагностика та тактика лікування

З метою діагностування метаболічного синдрому лікарем встановлюється підтвердження декількох критеріїв з нижчезазначеного переліку:

• збільшення окружності талії, що свідчить про розвиток вісцерального ожиріння (понад 80 см);

• артеріальна гіпертензія;

• підвищена концентрація глюкози в крові натщесерце, що надалі провокуватиме появу ЦД II типу (вище 5,6 ммоль на л);

• зниження рівня холестерину та ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,0 ммоль/л);

• підвищення рівня сечової кислоти;

• підвищені показники тригліцеридів (понад 1,7 ммоль/л).

Тактика лікування полягає в проведенні терапії окремих станів метаболічного синдрому. Оскільки метаболічний синдром не входить до міжнародної класифікації хвороб й відповідно не існує фахівців для роботи з ним. Так проблемами з гормональним фоном займаються ендокринологи, високий АТ коригують кардіологи.

В першу чергу проводиться корекція маси тіла з додаванням фізичних навантажень. Окремо проводиться етіотропна терапія при високих ризиках цукрового діабету або його початковій стадії.

Додаткові успіхи у лікуванні приносить проходження фізіотерапії (наприклад, масаж, міостимуляція).

Профілактика

1. Контролювання стану здоров'я та супутніх захворювань при їх наявності.

2. Проходження check-up організму.

3. Активний спосіб життя.

4. Дотримання режиму сну.

5. Вживання достатньої кількості води.

6. Здорове харчування.

Тобто можна зробити висновок, що запобігти розвиткові метаболічного синдрому можливо лише комплексно.

• АНАЛІЗАТОР БІЛІРУБІНУ купити
• АНАЛІЗАТОР СЕЧІ купити