Людська пам’ять: які види пам’яті існують та як покращити запам’ятовування?

Нервова система. Психіка

14 листопада, 2020 17:32

77486

Нервова система. Психіка

14 листопада, 2020 17:32

77486

Пам'ять – це термін, який відображує сукупність психічних процесів, при яких відбувається засвоєння, збереження та відтворення або забування певної інформації, отриманої людиною. Він відноситься до вищих психічних функцій та має широку варіативність.

Загальновідомо, що існує досить велика кількість різновидів пам’яті, які прийнято розділяти за способом засвоєння, характером та тривалістю збереження інформації.

Види пам’яті

В залежності від виду запам’ятовування виділяють два основних види пам’яті:

• Довільна. Є результатом цілеспрямованих дій людини по запам’ятовуванню тієї чи іншої інформації. 

• Мимовільна. Виникає самостійно, при роботі з певними даними або взаємодії з незнайомою інформацією.

На основі характеристик психічної активності та виду запам’ятовуваної інформації розрізняють наступні види пам’яті:

• Емоційна. Зберігає відчуття, переживання, що супроводжували певну подію. 

• Рухова. Допомагає у запам’ятовуванні окремих рухів або їх послідовностей. 

• Моторна. Дозволяє засвоювати нові дані під час написання. 

• Образна. Характеризується зберіганням уявлених образів на основі слухової, зорової, смакової або тактильної інформації. 

• Музична. Полягає у засвоєнні та відтворенні музичних композицій. 

• Словесно-логічна. Базується на формуванні думок під час взаємодії з даними, розумінні будь-чого.

В залежності від тривалості зберігання інформації у пам’яті виділяють такі різновиди:

• Сенсорна пам’ять. Зберігає інформацію на надзвичайно короткий проміжок часу – до половини секунди. Вона використовується для орієнтації в просторі. 

• Оперативна, короткочасна пам’ять. Її функція полягає у короткотривалому запам'ятовуванні даних про певну кількість об'єктів (як правило близько 7-8) при роботі з ними протягом декількох десятків секунд. Вона, так само як і сенсорна, працює без участі людини.

• Короткочасна пам’ять. Використовується під час виконання певних дії, наприклад – для запам’ятовування номеру телефону відразу після розмови перед тим, записати його. Як правило, її тривалість складає не довше декількох хвилин. 

• Довготривала пам’ять. Забезпечує тривале збереження знань, умінь і навичок, що потрібні в житті. Вважається, що вона формується поетапно, завдяки періодичним повторенням.

Як можна покращити пам’ять та процес запам’ятовування?

Спеціалісти виділяють так звані «закони пам’яті», які дозволяють оптимізувати процес запам’ятовування на практиці. 

• Закон інтересу, Цікаве запам'ятовується легше.

• Закон осмислення. Чим глибше усвідомити нову інформацію – тим краще вона запам'ятається.

• Закон установки. Якщо людина переконує себе запам'ятати інформацію, то запам'ятовування відбудеться легше.

• Закон дії. Краще засвоюється інформація, що використовується, тобто якщо відбувається застосування знань на практиці.

• Закон контексту. При створенні асоціацій, зв’язків між новою інформацією та вже знайомими поняттями, нове засвоюється краще.

• Закон оптимальної довжини ряду. Довжина засвоюваного ряду для кращого запам'ятовування не повинна значно перевищувати обсяг короткочасної пам'яті – тобто не більше 7-8 елементів.

• Закон краю. Найліпше запам'ятовується інформація, представлена ​​на початку і в кінці сприйнятого.

• Закон повторення. Краще запам'ятовується інформація, яка була повторена кілька разів з певними інтервалами.

• Закон незавершеності. Найкраще запам'ятовуються незавершені дії, завдання, недомовлені фрази й т.д.