Легеневе серце: чому захворювання легень призводять до серцевої недостатності?

Серце і судини

06 листопада, 2020 20:29

10126

Серце і судини

06 листопада, 2020 20:29

10126

Легеневе серце – це форма ураження серця, що спричинена надмірним кров’яним тиском в малому, легеневому колі кровообігу та проявляється розширенням й збільшенням правого передсердя та шлуночка. 

Чому виникає легеневе серце?

Основну роль у формуванні цього захворювання відіграє збільшення тиску в кровоносних судинах легень, тобто легенева гіпертензія. При цьому порушується нормальний процес виведення СО₂ та насичення крові О₂, виникає гіпоксія. 

З метою компенсації цих змін, праві відділи серця, які відповідають за кровопостачання малого кола кровообігу, починають виштовхувати кров з більшою силою. Це вимагає сильнішого м’язового скорочення, що, своєю чергою, і стає причиною надмірного збільшення (гіпертрофії) міокарду.

Що призводить до формування легеневого серця?

В залежності від причин, які призводить до легеневої гіпертензії, виділяють наступні варіанти легеневого серця: 

• Бронхолегенева форма, при якій розвиток захворювання обумовлений ураженнями легень та бронхіального дерева, такими як: хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, туберкульоз, професійні захворювання легень (пневмоконіози). 

• Торакодіафрагмальна форма, тобто різні ураження грудної клітки та діафрагми, що порушують нормальну функцію легень та їх кровопостачання. До її розвитку призводять: деформації грудної клітини (значні сколіози, кіфози), нервово-м’язові ураження (поліомієліт), перенесені операції в ділянці грудної клітки. 

• Судинна форма, зумовлена прямим ураженням судин малого кола кровообігу, яке може бути обумовлене наступними патологіями: тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), аневризма аорти, атеросклеротичне ураження судин, пухлини середостіння, різноманітні васкуліти. 

Якими симптомами супроводжується захворювання?

Клінічні прояви захворювання залежать від стадії його розвитку, а саме: 

1. Фаза компенсації. В цей період компенсаторних можливостей серця вистачає для забезпечення нормального рівня кисню в крові, через що на першому плані знаходяться симптоми первинних порушень. Іноді у таких осіб може відмічатись надмірна пульсація в верхніх відділах передньої черевної стінки (епігастрії), що обумовлена збільшенням розмірів правого шлуночка серця.

2. Фаза декомпенсації, яка проявляється правошлуночковою серцевою недостатністю. При цьому формується задишка, що стає більш вираженою при фізичних навантаженнях та в положенні лежачи. Також виникають: синюшність шкірних покривів (ціаноз), набухання та пульсація вен шиї, набряки нижніх кінцівок. Згодом приєднується головний біль, запаморочення, постійна сонливість і т.д.

Які дослідження можуть знадобитись для встановлення діагнозу?

В більшості випадків на ймовірний розвиток легеневого серця вказує основне захворювання та симптоми, які починають формуватися на етапі декомпенсації, а також фізикальні зміни, які визначаються лікарем при огляді.

З метою підтвердження діагнозу використовуються наступні інструментальні методи діагностики: 

• Електрокардіографія (ЕКГ). За її допомогою виявляються ознаки гіпертрофії правого передсердя та шлуночка. 

• Рентгенографія, комп’ютерна томографія грудної клітки. Вони дозволяють діагностувати безпосередню причину легеневого серця (наприклад – ТЕЛА або пухлину), а також збільшення тіні правої частини серця, розширення стовбуру легеневої артерії, тощо. 

• Ехокардіографія (ЕХО-КГ). Більш інформативний метод, за допомогою якого визначається збільшення об’єму порожнини правого передсердя і шлуночка в поєднанні з потовщенням їх стінок, а також підвищенням кров’яного тиску в них.

Що використовується для лікування?

В основі лікування лежить терапія основної патології й зменшення тиску в малому колі кровообігу. Для зменшення навантаження на серцево-судинну систему та з метою нормалізації роботи серця, можуть використовуватись такі групи препаратів: сечогінні, серцеві глікозиди, нітрати, тощо.

Для боротьби з супутньою дихальною недостатністю, а також з метою корекції захворювань легень та бронхів, лікар може призначати муколітики, бронхолітики, глюкокортикостероїди, дихальні аналептики. У важких випадках хворий може потребувати кисневої підтримки, яка може забезпеуватись за допомогою кисневих балонів.

В комплексі лікування також може застосовуватись фізіотерапія, а саме: дихальна гімнастика, лікувальна фізкультура, масаж, гіпербарична оксигенація, тощо.

На жаль, сьогодні єдиним дійсно ефективним способом лікування на пізніх стаціях розвитку захворювання є трансплантація донорського серця. Проте доцільність цієї операції розглядається лише при можливості нівелювати вплив першопричини легеневої гіпертензії.

Легеневе серце, так само, як і інші форми серцевої недостатності потребують постійного контролю з боку лікаря-кардіолога. Знайти висококваліфікованого спеціаліста Вам може допомогти Всеукраїнський каталог клінік ITMED.