Інфаркт міокарда: терапія стовбуровими клітинами

Серце і судини

18 березня, 2021 15:36

2837

Серце і судини

18 березня, 2021 15:36

2837

Перенесений інфаркт міокарда є найсильнішим стресом і багато пацієнтів впевнені у тому, що повернутися до повноцінного життя неможливо.

Мета цієї статті вселити надію та показати, що медицина зробила величезні кроки в галузі вивчення і впровадження в практику методик відновлення функції міокарда після перенесеного гострого порушення кровопостачання серцевого м'яза.

Процес формування інфаркту міокарда в деталях

Запуск механізму інфаркту міокарда починається з моменту появи дефекту на атеросклеротичній бляшці та її руйнування.

Атеросклеротична бляшка - це утворення, що складається зі сполучної тканини з ліпідним ядром, розташованому в центрі. В результаті гормональних, обмінних порушень, деяких хронічних захворювань, таких як цукровий діабет, настає пошкодження ендотелію стінок судин. На цьому місці відбувається розвиток атеросклеротичної бляшки. Під впливом факторів росту, в ній відбувається процес новоутворення капілярів. Надалі бляшка розвивається із залученням фібробластів, Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів. Потім настає період некрозу і поступове руйнування бляшки.

У відповідь на деструктивні зміни атеросклеротичної бляшки формується відповідь організму — утворення тромбу, кров'яного згустку. Його роль закрити пошкодження бляшки. Цей механізм сприяє коркуванню просвіту артерії та закриває потік крові по судині.

Серце не зупиняє свою роботу і потребує постійного надходження крові й кисню для живлення серцевого м'яза. В міру зменшення просвіту, погіршується кровопостачання і кров достатньою мірою не надходить до міокарда, відбувається кисневе голодування, а за ним загибель клітин та некроз ділянки серцевого м'яза.

Цей процес і називається інфарктом міокарда.

Коли вогнище некрозу сформувалося, починається процес заміщення мертвих клітин сполучною тканиною. На серці формується рубець, який обмежує його скоротливу здатність. І як наслідок, зменшується обсяг крові, що перекачується серцем.

При цьому хвора людина відчуває ускладнення дихання, задишку.  Може з'явитися кашель. Періодично виникає біль за грудиною, який здатний поширюватися в ліву руку або лопатку. Зміни, які відбуваються в міокарді, стають помітними на електрокардіограмі.

Для поліпшення кровопостачання непошкоджених тканин і ділянок серця використовують

• фармацевтичні препарати для зменшення в'язкості крові, щоб полегшити її просування до тканин, щоб наситити їх киснем;

• оперативне втручання з метою стентування або шунтування.

Стентування необхідно в таких випадках для розширення просвіту судини, який був закритий патологічним процесом.

За допомогою шунтування створюється обхідний шлях для підтримки кровотоку. Це робиться за допомогою шунтів або судинних протезів.

Ці методи здатні знизити ризик ускладнень захворювання. Вони запобігають зміні, спровокованою ішемією (зниження кровотоку).  Зрозуміло, що якість життя після цих операцій значно зростає.

Недоліки оперативного втручання

Наявність протипоказань в лікуванні. Операція шунтування проводиться під наркозом. І, як і будь-яке оперативне втручання, здатне становити загрозу пацієнтам похилого віку або тим, у кого наявні в анамнезі тяжкі супутні захворювання.

• Як будь-яка інша операція вона несе ризик розвитку кровотечі або приєднання інфекції.

• Сучасна медицина пропонує революційні можливості лікування пацієнта, який переніс інфаркт міокарда.
  

Терапія стовбуровими клітинами

В основі методики лежить універсальність стовбурової клітини й можливість її трансформації в клітини пошкодженого органу, нервової, хрящової або кісткової тканини. Крім того, стовбурові клітини продукують різні фактори росту і здатні відновити функціональну активність інших клітин.

У разі реабілітації пацієнта, який переніс інфаркт міокарда, цей метод забезпечує запуск природного процесу, під час якого формуються нові судини, зміцнюючи пошкоджену ділянку міокарда та істотно зменшується розмір рубця серцевого м'яза. Істотно знижується ризик розвитку аневризми серця.

Для визначення можливості та перспектив подібного лікування пацієнту на першому етапі проводять ряд традиційних, для цього захворювання, обстежень:

• ЭКГ;

• ЭХО-графию;

• добовий моніторинг ЭКГ.

На другому етапі проводиться забір кісткового мозку або жирової тканини для того, щоб виділити мезенхімальні стовбурові клітини.  Це універсальні клітини, які надалі здатні розпізнати пошкоджену ділянку і почати його відновлювати, одночасно утворюючи з'єднувальний каркас, судини та нерви.

Для одного курсу лікування необхідно отримати 200 млн клітин.  Цей процес займає близько двох тижнів. Для можливості проведення повторних курсів певна кількість вирощується і кріоконсервується в рідкому азоті.

Частина отриманих клітин піддають диференціювання і перетворюють в клітини пошкодженої тканини. Для серцевого м'яза це кардіобласти. Їх вводять в кровотік пацієнта і з ним вони надходять у пошкоджену ділянку. Це лише одна з ролей цих клітин. Одночасно вони виділяють специфічні речовини, які стимулюють власні клітини в організмі.

Терапевтичний ефект від лікування стовбуровими клітинами

• Поліпшення функції серцевого м'яза;

• зменшення розміру рубця;

• зміцнення пошкодженої ділянки коштом здорової ділянки міокарда;

• зниження ймовірності розвитку аневризми серця.

 В результаті отриманого лікування пацієнт може значно підвищити якість життя, справлятися з повсякденними фізичними та психоемоційними навантаженнями, жити, працювати та відпочивати, як і до отриманого інфаркту.