Чому рогівка ока може змінювати свою форму?

Зір

09 травня, 2022 14:25

7814

Зір

09 травня, 2022 14:25

7814

Астигматизм є поширеною проблемою зору й у цій статті ми детальніше розберемо його типи, хто входить до групи ризику, а також як він діагностується та лікується. Ознайомитися з іншим матеріалом про здоров'я можливо на медичній платформі ITMED, а також з конструктором сайтів для лікарень та медтехнікою.

Астигматизм - це порушення, що характеризується зміною рогівки або кришталика своєї форми (вигину). Як наслідок світло неправильно переломлюється та не потрапляє в центр сітківки, що робить зображення яке ми бачимо нечітким та спотвореним.

Астигматизм можна назвати механічним недоліком. Так в нормі рогівка має круглу форму, а при розвитку патології відбувається її часткова зміна.

Розрізняють два основних типи астигматизму, а саме рогівковий та кришталиковий. Відповідно назвам, астигматизм рогівки виникає, коли є дефект або викривлення рогівки. А кришталикова форма порушення діагностується при спотворенні форми кришталика.

Основні причини

Достеменно невідомо, що саме викликає порушення зору. Однак вагому роль відіграє спадковий фактор. Тобто патологія може бути присутньою з народження, однак розвинутися в більш старшому віці. Також астигматизм може розвинутися в результаті травми ока, проведенні оперативного втручання на оці, наявності в анамнезі короткозорості або далекозорості, рубцевих змін або рідкісного захворювання - кератоконус (викликає стоншення та випинання прозорої тканини на рогівці).

Зазначимо, що астигматизм може виникнути у будь-якому віці, як у дорослих, так і у дітей. При цьому ризики підвищуються при впливі провокуючих факторів. Наприклад, випадки захворювання очей у родині, рубцювання рогівки та знову ж таки вищезазначені патології.

Які симптоми вказують на розвиток астигматизму?

Симптоми астигматизму у кожного протікають по різному. Можливий навіть безсимптомний перебіг захворювання або поява наступних проявів:

• розмите та нечітке зображення (зблизька або здалеку, тобто незалежно від відстані);

• зниження зору в темноті;

• печіння в очах;

• гіперемія очних яблук;

• головний біль;

• напруження очей та дискомфортні відчуття в надбрівних дугах.

Діагностика та тактика лікування

Лікар офтальмолог проводить ряд досліджень, з метою встановлення діагнозу - астигматизм: тести оцінки гостроти зору, рефракцію; кератометрія (вимірювання кривизни рогівки).

Лікування астигматизму є індивідуальним, враховуючи ступінь порушення зору. Так при відсутності скарг можливо обмежитися тактикою спостереження. В інших випадках доцільним буде обрання найбільш відповідного методу, від застосування коригувальних лінз до проведення рефракційної операції (тобто зміна форми рогівки хірургічно).

При відсутності належного лікування, астигматизм може ускладнюватися та спричиняти ряд додаткових порушень. До прикладу може розвинутися ледаче око (амбліопія), коли у пацієнта астигматизм є одностороннім, або порушення в одному оці гірше, ніж в іншому, і стан не виправляється. Також ускладнення може супроводжуватиметься постійним головним болем та напруженням очей.