Червоне око: причини субкон'юнктивального крововиливу

Зір

11 листопада, 2020 21:07

13450

Зір

11 листопада, 2020 21:07

13450

Субкон’юнктивальний крововилив (гіпосфагма) – це стан, при якому виникає крововилив під слизовою оболонкою ока (кон’юнктивою). Остання містить велику кількість кровоносних судин, тому при пошкодженні судинної стінки кров у вигляді згортка накопичується між кон’юнктивою і склерою.

В чому причина субкон’юнктивального крововиливу?

В основі виникнення більшості субкон’юнктивальних крововиливів лежить раптове підвищення тиску у венах. Це може стати причиною розриву стінки капілярів, розміщених на слизовій оболонці ока.

Провокуючими факторами можуть бути:

Кашель.
Чхання.
Натужування.
Стрес.
Підвищення артеріального тиску.

Також гіпосфагма може виникати внаслідок травми ока. Пацієнти найбільш часто травмуються гілками дерев, сторонніми тілами при роботі з металом чи деревом. Великі за площею крововиливи виникають при ударах, а дрібні – навіть при надмірному терті очей, особливо при хворобі сухого ока.

До факторів ризику формування гіпосфагми відносять:

Цукровий діабет.
Гіпертонічна хвороба.
Вживання препаратів, що запобігають утворенню тромбів (наприклад – аспірин).
Порушення згортання крові.
Аномалії будови судин.

Як проявляється субкон’юнктивальний крововилив?

Зазвичай єдиним симптомом гіпосфагми є червона пляма на оці або, як описують пацієнти, на «білку ока». Вона з’являється раптово, тому, в більшості випадків, людина не може вказати на точний час її виникнення.

Субкон’юнктивальний крововилив хворі помічають при погляді в дзеркало. Ця яскраво-червона пляма часто лякає пацієнтів, проте не несе загрози здоров’ю та загоюється самостійно. В рідких випадках супутнім проявом є відчуття легкого подразнення або дискомфорту при рухах очей.

Слід зазначити, що крововиливи внаслідок травм можуть маскувати серйозні пошкодження. У разі травм не слід зволікати та негайно звернутись за медичною допомогою.

Діагностика субкон’юнктивального крововиливу

Обстеження пацієнта з субкон’юнктивальним крововиливом проводить офтальмолог. Постановка діагнозу не викликає труднощів. Лікар проводить біомікроскопію ока (огляд за допомогою щілинної лампи). Це дозволяє виявити супутні ушкодження при травматичному походженні патології або анатомічні передумови.

При травмі ока також важливо визначити гостроту зору та рівень внутрішньоочного тиску. Після обстеження переднього сегмента ока слід провести огляд очного дна (офтальмоскопію). Огляд може включати додаткові обстеження.

Що робити у разі виникнення субкон’юнктивального крововиливу?

Субкон’юнктивальний крововилив не потребує лікування. Він проходить самостійно. Це може зайняти від декількох днів до декількох тижнів, що залежить від об’єму ураження.

Однак при пошкодженні ока крововилив може маскувати розрив нижче розташованих оболонок очного яблука. При підозрі на подібну травму виконується інтраопераційна ревізія. Це детальний огляд очного яблука, що проводиться під місцевим знеболенням у дорослих та загальним (наркозом) – у діток.

До консультації офтальмолога не слід використовувати медикаменти, оскільки їх вплив може спотворювати клінічну картину (наприклад, впливати на внутрішньоочний тиск).

При рецидивуючих (повторних) крововиливах слід провести наступні дослідження:

Розгорнутий аналіз крові.
Коагулограма – оцінка здатності крові згортатись, утворювати тромби.
Глюкозометрія – визначення рівня цукру в крові.

Також слід звернутися до кардіолога та гематолога з метою визначення причини виникнення крововиливів. Окрім цього, важливо контролювати показники артеріального тиску та рівня глюкози в крові, уникати стресу та психоемоційних навантажень.

Офтальмологічне обладнання купити – каталог та ціна:

https://market.itmed.org/ua/catalog/oftalmologicheskoe_oborudovanie/